Архів позначки: 1938

Василь Гренджа-Донський: 6 листопада 1938

Сьогодні неділя, але в нас тепер неділі нема. Михайло Тулик ходить по урядах, контролюючи, чи все спаковано. (Десь перед кілька днями хтось йому сказав, що наші залишають речі мадярам та що в тій справі засідають. Він з револьвером вдерся на засідання, щоб забити тих, які мадярам хочуть лишити речі… Але сам переконався, що ніхто про те не думає, а навпаки.)

Може, ніхто не носить на серці справу евакуації так, як д-р Степан Росоха, цей ентузіаст і провідник молоді, що разом зі студентами підкотив рукави і виносять, що тільки можуть.

Повний текст статті “Василь Гренджа-Донський: 6 листопада 1938” »

В. Скала: Для народу й за народ!

Публікація в пластовому часописі “Карпати”

Живемо в часі, коли частина українського народу під Карпатами ступає тернистими дорогами до кращої будуччини. Доганяємо те, що під тисячелітним мадярським ярмом втратили. Боремося, щоби встати в ряди культурних і щасливих народів Европи…

На всіх боках боротьба, змагання, невтомна праця… Йде бій, у якому стануть переможцями лише ті, котрі є сильними, з якими будуть числитися і другі сильні.

Повний текст статті “В. Скала: Для народу й за народ!” »

Ілько Борщак: Карпатська Україна у міжнародній грі, 1938

Ілько Борщак: Карпатська Україна у міжнародній грі, 1938

Від видавництва

Як тільки справа Карпатської України стала актуальна у зв’язку з переміною всього державного ладу в Чехословаччині, наш відомий історик І. Борщак, що живе постійно в Парижі, почав підготовити розвідку про дотеперішнє становище Карпатської України у міжнародній грі великих держав. Як автор недавно виданої французькою мовою студії про Україну на Мировій Конференції 1919— 1929 р. він знав найкраще цю справу, маючи доступ до ріжних архівів і матеріялів, що залишились там, де конференція держав Антанти після своєї перемоги радила над долею інших держав і народів.

Повний текст статті “Ілько Борщак: Карпатська Україна у міжнародній грі, 1938” »

Зі спогадів Вікентія Шандора про Карпатську Україну

Виготовляючи меморіал-вимогу, я виходив з тогочасного політичного та національного становища нашого краю під мадярською окупацією, беручи до уваги і можливість оновлення ЧСР у її домюнхенських кордонах.

Як вихідну точку я взяв федеративний статус Карпатської України, не зважаючи на те, якою буде державна система Чехословаччини — централізована або федеративна, та як буде поставлена справа Словаччини. Отже, в даному випадку для мене були вирішальними конституція і конституційний закон ч. 328, який у відношенні до Карпатської України я вважав політично найбільш корисним.

Повний текст статті “Зі спогадів Вікентія Шандора про Карпатську Україну” »