Архів позначки: Хуст

Василь Гренджа-Донський: 14 березня 1939, ч. 2

Частина 1

Не радо ходжу по вулицях (видаю себе на небезпеку нового арештування), але хочу бачити, хочу знати і все мати записане.

Цей день не сміє впасти в забуття! Великий український народ може ще колись цей день чехам пригадати!

Говорю з січовиком із групи поручника Дударева. Його групу разом з комендантом чехи при боях полонили, тільки кільком січовикам вдалося висмикнутись із перстеня.

Повний текст статті “Василь Гренджа-Донський: 14 березня 1939, ч. 2” »

Василь Гренджа-Донський: 14 березня 1939, ч. 1

Скоро зрання, біля 6-ої години, розбудили мене вистріли з рушниць і вибухи гранат. Я відчинив вікно і побачив, що попід паркани та поза хати криються чеські вояки і стріляють на будинок головної команди ОНОКС.

Нашвидко одягнувся і вискочив на вулицю, але наша вулиця була обсаджена чеським військом, пробитись було неможливо.

Якраз вулицею бігав молодий Лисюк. Я гукнув на нього, нехай входить до хати, бо вояки його не перепустять, але він заявив, що мусить фільмувати. Він пробіг вулицею і подався на загороди.

Повний текст статті “Василь Гренджа-Донський: 14 березня 1939, ч. 1” »

Звернення Всеукраїнської Народної Ради до українського народу

10 лютого 1939 р. м. Хуст. Проголошення Всеукраїнської народньої ради до усього українського народу

ВЕЛИКИЙ НАРОДЕ УКРАЇНСЬКИЙ!

В нинішній важливий і відповідальний час звертаємося до Тебе із цим нашим словом.

Над нашою Батьківщиною, многострадальною Україною, заясніла радісна зірка Свободи.

Повний текст статті “Звернення Всеукраїнської Народної Ради до українського народу” »

Василь Гренджа-Донський: 2 березня 1939

2 березня 1939

Місяць тому, чи й більше, команда жандармерії і жандармська школа знаходилася у владному будинку. Будинок, одначе, стає затісний, і команда жандармерії – разом зі школою – перейшла у новий, дерев’яний будинок. Забула, одначе, перенести склад зброї, що була змагазинована в партері будинку.

Новий комендант жандармерії, Вака, поволі все перебирав, списував інвентар і відкрив, що має бути десь магазин із зброєю. Відчинили двері – а склад порожній… Бракує щось 70 рушниць, револьверів і десятки скринь набоїв.

Повний текст статті “Василь Гренджа-Донський: 2 березня 1939” »