Василь Гренджа-Донський – український поет, прозаїк, драматург, публіцист, перекладач, громадсько-культурний і політичний діяч, пластун, один із творців Карпатської України, редактор щоденної газети Карпатської України «Нова свобода».
24 квітня 2017 року виповнюється 120 років від дня народження.
ВЕЛИКА П’ЯТНИЦЯ В ТЮРМІ
Перетерпів Він великі муки
І надлюдські болі переніс,
Міцно пов’язали вільні руки,
Він без слова все терпів,
Хіба ж уста затис.
Він зазнав побоїв, катування,
Лицемірів насмішки зносив,
І зазнав Він горе і страждання,
Босо на шляху ступав,
По терню він ходив.
І Йому в обличчя наплювали,
Ось, плетуть із терня і вінець,
І здирають з Нього, що лиш має,
Та Він знає, що й цьому
Колись прийде кінець…
Так із нас глузують, б’ють, катують,
Метод їхній – це терор, арешт,
Все, що нам святе – валять, руйнують,
А країну розп’яли
Оці кати на хрест.
Хай плює в обличчя, хай катує,
Хай шаліє ворог-хуліган, ?
Наш народ це все собі нотує,
Наш народ – не лиш Карпати,
Наш народ –титан!
Ще мадярам все це пригадаєм,
І тюрми наповнимо ущерть,
Нашу вільну пісню заспіваєм,
Повними грудьми гукнемо:
Гортієві смерть!
Тячів, тюрма, 7.IV.1939
ХРИСТОС ВОСКРЕС…
Вночі «Христос воскрес» співали,
Велично дзвони загули,
А нас жандарми катували,
А нас на допити вели.
А зранку, як паски святили,
Щоб не забули ми цей день,
Ще все сюди-туди водили
Для глузувань і теревень.
Всю ніч до восьмої години
Людьми роївся коридор.
Катюги наші всі провини
Записували в протокол.
Великдень цей – страждання хмара,
Таке не бачив коридор,
Це гортіївська панська кара,
Знущання, посміх і терор.
Хай Горті біситься проклято,
Неначе той скажений пес,
Та все ж прийде і наше свято,
Та все ж прийде і наш «…воскрес!»
Тячів, тюрма, квітень 1939 р.
