РЕВАЙ Федір Іванович

Ревай Федір

Ревай Федір

Народився 1890 р. у с. Мирчі Великоберезнянського району в родині вчителів. Тут навчався у народній школі. Здобути фахову чи вищу освіту йому не вдалося. Проте рано прилучився до політичного життя. Так, із 1907 до 1911 р. перебував в угорській соціал-демократичній робітничій партії. Проте, коли його призвали до австро-угорської армії, позбувся її членства.

Після приєднання Закарпаття до Чехословаччини Федір Ревай вступив до Чехословацької соціал-демократичної партії. Протягом 1929-1930 рр. був членом президії крайової організації цієї партії й одночасно обирався депутатом земського представництва від неї. 1936 р. був виключений із партії нібито за націоналістичний ухил: порушував питання, щоб до крайового земського представництва був обраний не чех за національністю, а українець. Коли вимогу не виконали, він із таким рішенням не погодився, чим за нормами і статутом організації порушив партійну дисципліну.

З 14 вересня 1938 р. до 25 січня 1939 р Федір Ревай працював у Хусті редактором газети «Нова свобода». Після утворення політичної партії «Українське національне об’єднання» очолив її центральний провід, а 12 лютого 1939 р. був обраний депутатом сойму Карпатської України, а на його засіданні став заступником голови цього органу. Як керівний політичний діяч, часто виступав на зборах селян, мітингах і маніфестаціях на підтримку Карпатської України, «Карпатської січі», інших державних заходах.

17 січня 1939 р. у своїй промові в Хусті перед учасниками демонстрації протесту проти призначення чеського генерала Льва Прхали третім міністром Карпатської України говорив про ухвалення резолюції, яку слід надіслати президентові Чехословаччини та федеральному прем’єр-міністрові. У період виборів до сойму активно виступав на передвиборчих зборах, допомагав у їх проведенні. Та його діяльність на посаді в УНО в той час піддавалася критиці окремих діячів Карпатської України. В угорський період з самого початку окупації він був арештований, як і інші активісти та провідники автономії, і перебував в ув’язненні у Тячівській тюрмі, у таборі с. Кривої Хустського району, потім у Вар’юлопоші біля Ніредьгази в Угорщині, де зазнав нелюдських знущань. Звільнившись із табору, жив і працював у Хусті, але політичну діяльність не провадив.

Після визволення Закарпаття 1944 р. Федір Ревай був заарештований службою «Смерш» і відправлений у табір м. Єнакієва Донецької області, де наступного року помер. Так закінчилося життя одного з активних українських патріотів і борців за незалежність України. Шкода лише, що він і досі не реабілітований.

*

Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.