РОЗВИТОК ІРШАВИ У ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ ПЕРІОД (1919 – 1939)

Частина 3

Паралельно із проектуванням та будівництвом житлового кварталу ішло будівництво нового залізобетонного транспортного мосту через річку Іршавку, що мав налагодити зручне сполучення, як для населення самої Іршави, так і для всього регіону. Документи свідчать, що «…міст №10 через річку Іршаву в селі Іршава на 4.89-му кілометрі крайової дороги Сільце-Білки, зданий в експлуатацію у 1928 році». Враховуючи фактор розливу річки і паводку, що міг зруйнувати опори моста, проектант-інженер створив і втілив у життя проект мосту без опор. Сама споруда привертає до себе увагу цікавими формами – дугоподібними арками, які на берегах поступово переходять у горизонтальні лінії за допомогою локальних з’єднань.

Окрім шосейних доріг велика увага приділялася і залізницям, зокрема Боржавській господарській вузькоколійній дорозі Виноградово-Кушниця, загальною протяжністю 106.26 км., збудованій ще у 1908-1909 рр. У 1923 році залізниця з приватних рук була передана у власність Чехословацьких залізних доріг (ЧЗД), які в короткі строки провели капітальний ремонт. Старі (зношені) рейки були замінені, окрім 40 км. дороги, станції збільшені і розширені. В Іршаві збудована нова станційна будівля, а на всіх станціях збудовані склади і службові приміщення.

На початку 1930-х рр. більшість державних установ уже мали свої приміщення, в яких розміщалися не тільки кабінети, а й житла чиновників. Так, зокрема у 1931 році, у такому форматі уже діяв будинок лісової управи, який знаходився на місці сучасного скверу, що на площі Народній. Того ж року прийнято рішення про будівництво нового приміщення окружного суду з цілим рядом приміщень та виділення на це 50 000 чеських крон. Цікаво, що стару будівлю суду, яка знаходилася поруч, планувалося переобладнати під кімнати для працівників установи.

У 1933 році юридично впорядковано земельну територію навколо будівлі окружного уряду, а у самому приміщенні розташували ряд кабінетів: 4 канцелярські кімнати, 2 кімнати голови (приймальна та житлова), кухню, комору, кімнату слуги (помічника). Поряд побудували господарське приміщення та дроварню.

Наприкінці грудня 1932 року відділом проектування і будівництва товариства «Підкарпаторуські електрарні» підготовлено генеральний план електрифікації та освітлення Іршави. Згідно плану, всі головні вулиці села Масарика (сучасна вул. Шевченка), Тирша (тепер вул. Гагаріна), Духновича (сучасна вул. Білецька) та декілька бокових, мали отримати вуличне освітлення. Також передбачалося, що всі державні установи, чеський квартал та низка приватних будинків у центральній частині села будуть повністю електрифіковані. Окрім цього, головна лінія електропередач проходила на Білки та Ільницю.

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

Розвиток Іршави у Чехословацький період (1919-1939)

ДжерелоСтаття підготовлена в рамках наукового дослідження Малої Академії Наук України, Іршавське територіальне відділення.

Андрій Світлинець, директор історико-краєзнавчого музею МЦПО,
керівник секції МАНУ

Марія Вовканич, учениця 11 класу Іршавської ЗЗСО №1, член МАНУ