Зенон Кузеля. СЛОВАР ЧУЖИХ СЛІВ
12000 слів чужого походження в українській мові
Зібрали др. Зенон Кузєля і Микола Чайковський.
Зредагував др. Зенон Кузєля.
Чернівці, 1910
У друкарні «Руська Рада», під зарядом Івана Захарка
ПЕРЕДМОВА
Від давна давав ся у нас відчувати брак словарця чужих слів, особливо для початкуючих читачів, які в книжках і часописах раз в раз стрічають ся з чужими і незрозумілими словами. Щоби зарадити сему бракови, я ще в 1908 р. уложив до спілки з М. Чайковським план такого словарця і забрав ся до роботи, передавши М. Чайковському математично-природописну і музичну частину, а також зредаґованє додатку.
3 кінцем 1909 р. був цілий словарик готовий, одначе ще цілий рік зійшов на доповненнях і редакційній роботі. Словар містить поверх 12.000 слів, в тім около 2.900 пера М. Чайковського.
Словар чужих слів роблений вповні самостійно і, хоть в нім використані всілякі чужі праці, опертий на власнім матеріалі, уложенім при помочи словарів Грінченка і Желехівського та діялєктольоґічних словарців Верхратського, Гнатюка і Шухевича. Розуміючи під чужими словами усе, що увійшло в уживанє за цілий час історичного розвою української мови, я не вагав ся містити в словарци і нині загально знані та зрозумілі вирази, а з другого боку новійші діяктольоґічні позички, хоть задля браку місця вибирав лише що важнїйше (на приклад, ґеоґрафічні, історичні і церковні терміни). Через се має словар чисто українську марку, якої звичайно не мають подібні виданя (принайменше польські і московські).
Словар уложений в строго поазбучнім порадку в сей спосіб, що слова того самого пня подано разом, оскільки се було можливе з огляду на поазбучний порядок. Для улекшеня в користованю зазначено усюди наголоси: де їх нема – особливо при ї – там стало ся се через брак більшого числа черенок з наголосами.
Щоб економічно використати і не повторювати слів, що ріжнять ся лише деякими буквами або окінченями, означувано відмінні форми гранчастими скобками [] приміром: ана[х]тема, квіт[анція] на знак, що уживають ся форми анатема і анахтема, квіт і квітанція. В гранчасті скобки взяті також в текстї всілякі пояснення, як, прим., при деяких словах їх форма в чужій мові (ґльорїєта [gloriette]), походженє слів, коли воно непевне [тур. ?], фахова термінольоґія [грам.], [маляр.] і т. д. Щоби що хвилі не уживати слів: наприклад, приміром і т. п., наведено усї приклади в круглих скобках ( ) – наприклад: кляса відділ (в школі).
Богато труду зійшло на значенє, з якої мови слово походить, бо в нас у тім напрямі не зробило ся майже нічого; через те над кождим словом треба було робити окремі розслїди і не усюди можна було дійти до певного вислїду. Походженє слів значено курсивою скороченими буквами, яких значінє подане в списї скорочень. З правила старав ся я усюди давати первісну вітчину кождого слова і не вдавав ся в історичний розслід позичок, лише при деяких словах подавав я вказівку, якими дорогами вони до нас переходили. Так, прим., при слові бірбант зазначено, що воно перейшло до нас з італійського через польське [іт. через пол.], при геєнна [євр. через гр. і ц.-слав.] або при слові гбур [нїм. з пол.] на знак, що воно німецького походженя, а перейшло до нас з польського. Непевне походжене значено знаком питаня [ор. ?], де походженє слова можна було віднести до двох мов, писало ся обі мови, приміром, лат.-іт. при байстрюк або лат.-іт. при дук.
При орієнтальних мовах не відріжнювано задля всіляких трудностий (головно задля браку докладних розслїдів і відповідних словарів) усіх діялектів, тільки турецький і арабський, а декуди також перський і татарський. Зрештою значено орієнтальне походженє слів скороченнями ор., монґ. і т. д.
Так само не спеціалізовані індійські діалекти [інд.], американські [ам.], малайські і инші меншої для нас ваги. При рідших словах подавано побіч того ще й теріторію, де їх уживають (прим., українізм). При походженю наводжено декуди і слова в первісній формі латинськими буквами, коли їх в тім виді частійше уживає ся (прим, express, depot).
Пояснена значінь роблено досить докладно з огляду на загальне призначенє книжки, одначе без лишних повторювань. Поясненє упорядковані так, що наперед йде первісне значінє а відтак дальші, відділені від себе середником. Дослівні значіня значені словом досл., коли значіня надто відбігали від себе, арабськими цифрами.
Де слова того самого пня треба було повторити, там уживало ся з засади лише початкової букви приміром при «концептовий урядник» тільки «к. урядник» з огляду на попереднє пояснене форми «концептовий».
Для лекшого перегляду значено усі технічні поясненя (як або, і, гляди), замітки про значінє, походженє і т. д. (іронічно, ботаніка, латинське) і відсилані курсивою.
В додатку уміщені чужі слова і звороти, які уживають ся в українській мові в їх оріґінальній формі і пишуть ся латинськими буквами. Таких слів і зворотів приймило ся в нашій мові богато, а що вони відбивають у нас більше нїж деинде своєю азбукою, тому поміщено їх в окремім віддїлї.
Др. 3. Кузєля.
