Біографія людини, доля якої й стала суттю фільму, доволі проста: Мирон Іван Васильович народився 9 березня 1929 р. у с. Росішка Рахівського району.
У 1935 р. розпочав навчання у місцевій школі. У 1949 р. закінчив Великобичківську десятирічку. Працював учителем початкових класів у с. Чорна Тиса. Був активним учасником антирадянського руху. Восени 50-го року відмовився служити в армії «окупантів».
У травні 1951 р. зраджений і арештований. Слідство велося в Ужгородській тюрмі. У січні 1952 р. отримав вирок – 25 років суворого режиму: Харків, Новосибірськ, Красноярськ, етап по р. Єнісей до Норільська. У 1953 р. – учасник повстання політв’язнів в Норільську. З 1955 до 1961 р. – «озерлаг».
У 1961 р. переведений у мордовські табори, де відбув ще 15 років. За 12 днів до кінця строку доставлений в Ужгородську тюрму. Весною 1976 р. у суботу 22 травня побачив волю.
Фільм ілюстрований кадрами з відзначень річниць (різні роки) Карпатської України на Красному Полі за участі ужгородських, луцьких та львівських пластунів.
Джерело: Дорогою любові