МОЙШ Григорій Теодорович
Народився 10 травня 1894 р. у Білій Церкві Рахівського району в родині вчителя. Навчався у народній школі, Мараморош-Сиґетеському ліцеї, у Сегеді. Теологічну освіту здобув у м. Блажі. Одружився з донькою священика. 1918 р. був призначений парохом. 1925 р. був переведений на роботу в с. Роминешть Сату-Марського повіту.
На прохання єпископа Марамороша, 1931 р. повернувся до рідної Білої Церкви, де прожив і пропрацював весь чехословацький період. 12 лютого 1939 р. його обрали послом сойму Карпатської України від румунської національної меншини. 15 березня того ж року він брав участь у засіданнях сойму. Після окупації Карпатської України жив і працював у Білій Церкві до жовтня 1945 р. Разом із дружиною виховали трьох дітей – двох синів і доньку.
Григорій Мойш переховувався з родиною від радянських військ на румунському березі Тиси. Так і залишився на території Румунії. 1946 р. його призначили парохом у с. Фірмініш. Коли 1948 р. румунська комуністична влада взяла курс на ліквідацію греко-католицької церкви, служба безпеки стала переслідувати Григорія Мойша, примушуючи перейти у православну віру. У таких умовах священик перейшов на нелегальне становище й опинився у м. Сату-Маре, де лікарем-офтальмологом працював його син Траян. Тут на квартирі сім’ї Нухі правив службу за участю черниць.
У листопаді 1948 р. у с. Арініші, де працював священиком його син Лівіу-Флавію, жандарми заарештували деяких вірян, у тім числі сина й доньку Г. Мойша, намагаючись дізнатися, де переховувався їх батько. Та без успіху. Після трьох днів голодування заарештованих звільнили. А тим часом Григорій Мойш перебрався у м. Біксад до далекого родича, де продовжив пасторську діяльність.
1949 р. повернувся в Арініш, де жила родина, і далі відправляв літургії. Саме тут його затримала служба безпеки. Після декількох днів звільнила при умові, що припинить пасторську діяльність. Та Григорій не зрікся віри.
У грудні 1958 р. його заарештували. У серпні наступного року сім’я дістала повідомлення, що 14 вересня відбудеться суд військового трибуналу. Григорія Мойшу звинувачували у підбурюванні проти румунської держави і у зв’язках із Ватиканом. Та головна провина полягала в тому, що не хотів відмовлятися від греко-католицької віри. Суд у м. Бая-Маре засудив його на 14 років ув’язнення за підбурювання проти держави й підпільну діяльність. Після касаційної скарги вирок знизили до 8 років.
6 січня 1961 сім’я дізналася, що глава родини помер і похований у містечку Фізешу Герлій. На могилі замість хреста – кілочок із номером в’язня. Ці подробиці з життя і діяльності Григорія Мойша вдалося дістати з матеріалів румунського професора Георге Веля.
*
Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.