САМЧУК ІЗ ПРАГИ МУХИНОВІ В УЖГОРОД ПРО ПЕРЕДКНИЖЖЯ «МАРІЇ», «ГОРИ ГОВОРЯТЬ» ТА ЛІТЕРАТУРНУ БРАТІЮ
Прага, 31.10.33
Дорогий і щирісінький!
Даруйте, що Ви пишете та пишете, а я мовчу собі та мовчу. Іноді приходиться мовчати, хоч би як хотілося кричати. Отже обставина. Хотів би вислати Вам і «Дажбог», і «Дзвони», але поки зберешся на ту кляту марку, то й проїси. Погано, знаєте, почуваю себе. Борги засмоктують по вуха, а рятунку ніякого. Та не в тім річ. Це було лиш про обставини.
Пишу. Що пишу? Пишу новий роман і зву «Кінець Марії»! Наче б то має бути дещо про голод на Україні сказано. Скінчу, вишлю Вам відбиток. Дістав листа від Д. Пише про Маланюка і Крижанівського. Каже, що вони відстали і дійсно відстали. Відбулися в Празі голодові протести. Обійшлося без кровопролиття, але було сльозолиття. Відбулось також «презентування броні» з Зореславом. Зустрілися передвчера у церкві на панахиді. Від Олега не маю нічого. З Юрієм бачуся часто. Настрій у нього ‒ мінор.
Чирський, Ольжич, Самчук, Мухин, Маланюк
Намагаюся підтримувати. Листа редакторові ще не передав, бо його ж посадили на безплатні харчі. І його, і ще декого, хай би і мене взяли. Подякував би лише. Але є надія, що скоро «пустять». Що ж, «весна слав’янських народів». Братерство. Іноді здається, що те братерство слов’ян має коштувати 40 міліонів українців + білоруси, яких треба всіх підсмажити і подати пируючим братам. У Львові, повідомляє Д., не можна вже нечемно про заприязних братів на сході говорити. Чую Ваші повні розпуки голоси за лєктурою.
Можливо якось зберуся і вишлю. Ви ж знаєте, скільки маю тих Дзвонів. «Гори» переписав і вислав відбиток Докторові. Тут комбінують ніби видання, але то вилами ще писано, до того на воді. Побачимо! Що ще?
Пишу і немає більш чого. Тепер пишіть Ви!..
Вітайте панство Кукурузів і всю братію.
Ваш Самчук
