Без жодного пострілу 13 березня 1938 року Німеччина поглинула Австрію. Від Праги Берлін натомість вимагав передати йому територію Судетської області, де жило 3,5 млн німців. Уряди Великої Британії та Франції тоді ще потурали територіальним вимогам Адольфа Гітлера, намагаючись відтягнути початок нової великої війни.
29-30 вересня 1938 року відбулася Мюнхенська конференція за участі рейхсканцлера Німеччини Адольфа Гітлера та прем’єр-міністрів: Італії – Беніто Муссоліні, Великої Британії – Невілла Чемберлена та Франції – Едуарда Даладьє. Вони підписали угоду про передачу Судетської області від Чехословаччини до Німеччини. Париж і Лондон взяли на себе гарантію нових кордонів ЧСР. Німеччина та Італія, зі свого боку, такі гарантії обіцяли після задоволення територіальних претензій до ЧСР з боку Угорщини та Польщі.
Одразу ж після Мюнхена, 30 вересня 1938 року, Польща надіслала Чехословаччині ультиматум з вимогою передати їй область Тешинської Сілезії. Празький уряд змушений був погодитися. На початку жовтня 1938-го польські підрозділи зайняли територію, якої домагалася Варшава.
Угорщина натомість спершу обмежилася так званою “малою війною” та дипломатичними заходами. У ноті від 2 жовтня 1938-го Будапешт запропонував Празі розпочати мирні переговори про забезпечення прав угорської меншини на самовизначення.
Вони не дали бажаних результатів для угорської сторони: чехословацький уряд відмовився задовольнити територіальні претензії Будапешта на південні райони Словаччини та Підкарпатської Русі.
Відтак 24 жовтня 1938-го угорський уряд за підтримки фашистської Італії офіційно висунув вимогу про міжнародний арбітраж для вирішення справи угорської меншини у Чехословаччині…
Едмунд Бачинський, міністр внутрішніх справ автономного уряду Підкарпатської Русі (11 жовтня – 1 грудня 1938 року).
Зайняття польськими військами Тешинської Сілезії. Початок жовтня 1938 року.
Будівля губернського правління, де засідав автономний уряд Підкарпатської Русі в Ужгороді
Джерело: УІНП
