УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ОБОРОНА
Захист кордонів не був для Степана Клочурака та його однодумців лише теоретичною справою. На Закарпаття щодня прибували озброєні терористичні групи з Угорщини та Польщі, які жорстоко розправлялися перш за все зі свідомими українцями. Потрібно було їм протидіяти.
Ст. Клочурак разом з В. Ґренджею-Донським опрацювали інструкції, як засновувати на селах таємні гуртки за системою “трійок” .
У вересні 1938 року за активної допомоги Ст. Клочурака та з ініціативи Організації Українських Націоналістів в Ужгороді було засновано напіввійськову добровільну молодіжну організацію Українська Національна Оборона (голова В. Івановчик). У першому номері її друкованого органу “Наступ”, що вийшов 23 жовтня 1938 року як додаток до газети “Нова Свобода”, було опубліковано “Проголошення”. Цей маловідомий історичний документ був значно “вибілений” цензурою, однак він все ж таки дає уяву про характер згаданої організації. У ньому між іншим читаємо:
“Щоб стати і стояти на сторожі здобутого та розвиватися, не дати ворогові стоптати і відкинути нас назад – ми мусимо бути зорганізовані й дисципліновані. Потребуємо єдності. Відкидаємо партійництво, що поневолює нашу політичну думку і гальмує чин! Зриваємо з чужими безформними ідеалами інтернаціоналізму і йдемо вперед Єдиним Українським Національним Фронтом. Покажім, що ми – українці. Ми – молоді українці! Це ми, молодь народу, вимагаємо, щоб на нашій українській землі панували українська воля, свобода, правда! За ці ідеали ми повинні, ми хочемо боротися й кров пролити. Цей історичний момент наказав нам зорганізувати Українську Національну Оборону, що проти ворогів мусить згуртувати в наступ усю нашу молодь. Взиваємо весь український загал, як дома, так і поза кордонами нашого краю.
Поможіть нам у цій боротьбі, за наше й ваше завтра! Звертаємо увагу цілого культурного світу, що ми, українці Підкарпаття, є свідомі свого місця на землі та що хочемо його боронити! На українській землі визнаємо лише українську політику” (Наступ. – Ужгород, 23 жовтня 1938. – Рік видання 1-й. – Ч. 1. – С. 1).
У подібному дусі написані всі інші статті першого номера. Жодна з них не підписана (за винятком псевдоніма “Микола Сливка” під фейлетоном “Повстання язикового питання на Підкарпатті”) і ніде не наведено прізвища редактора додатка. З кінця 1938 року “Наступ” виходив вже як самостійний тижневик під редагуванням Степана Росохи. В одному з наступних номерів “Нової Свободи” опубліковано звернення до вояків, в якому перша Українська Народна Рада закликала бути готовими до оборони кордонів рідного краю.
Тут же опубліковано звернення “До всіх українців по цілому світі” із проханням виступити на захист загроженої Карпатської України.
Міністр оборони Карпатської України Степан Клочурак (ліворуч) разом із президентом Карпатської України Августином Волошином
Уряд Андрія Бродія (голови проугорської карпаторуської партії “Автономный Земледельческий Союз”) не виправдав покладені на нього надії. Виявилось, що сам прем’єр був таємним агентом Угорщини, який робив усе, щоб приєднати Закарпаття до “Корони св. Стефана”.
Джерело: Мушинка Микола. Лицар Волі: Життя і політично-громадська діяльність Степана Клочурака. – Видання друге, змінене і доповнене. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 440 с.: іл.
*
