До «Народньої Сили» Марко Бараболя, що ще з р. 1935 зрідка надсилав фейлетони й вірші («Прощання» М. Бараболі) до «Українського Слова», надіслав кілька першорядних сатир. Але, звичайно, всі вони були від початку до кінця скреслені червоним цензорським олівцем.

Редактор Тулєк умудрявся завжди вислати за кордон кілька примірників «Народньої Сили» ‒ на адреси редакцій. Маю вражіння, що найбільше мало інтуїції й найліпше розбиралося в ситуаії львівське «Народнє Слово», не кидало коштовного несконфіскованого раритету до коша, а одразу передруковувало фейлєтон Марка Бараболі ‒ Грицька Сіромахи, звідки його перебирало паризьке «Українське Слово», а звідти й заокеанська «Свобода» та «Наш Шлях». Особливо блискучою сатирою, в цілости знищеною цензурою на сторінках «Народньої Сили», був «Проєкт автономії» Марка Бараболі, що потім кружляв на Закарпатті в численних машинових копіях, а в скороченому вигляді (без вступу, лише самі параграфи «Конституції») був передрукований українською пре-сою за кордоном.

Одного разу, ще мабуть влітку р. 1935, коли в «Українському Слові» бракувало матеріалу до числа, я постановив передрукувати радянський фейлєтон Чечвянського на тему perpetuum mobile з перекладом віршів з української на російську мову, потім знову тих самих з російської на українську й знову на російську і т. д. Лише треба було прокласти між цими віршами інші коментарі чи мости, ніж у Чечвянського ‒ вони були б не зрозумілі для закарпатського чи взагалі позарадянського читача. Шабельський потім не хотів йняти віри, що це трохи перероблений радянський фейлєтон: «Брешете, ви це самі написали», ‒ висловлювався з питомою собі одеською елєґанцією талановитий імітатор проф. Мицюка, мін. Мартоса й інж. В. Мурашка, й не менш талановитий спортовий редактор «Українського Слова» ‒ інж. Ян-Казімір Шабельський. Мій варіянт фейлєтону Чечвянського також дістався на шпальти української преси за океаном.

Джерело: Мухин Михайло. Ужгородські вакації: Спогади / Підготовка тексту та передмова Олесі Ребрик; Післямова Андрія Ребрика. ‒ Ужгород: ФОП Ребрик А. І., 2024. ‒ 264 с.: іл. Подається за рукописним оригіналом Михайла Мухина (ЦДІА України. Ф. 4464с. Оп. 1. Од. зб. 6)