№57
14.10.1938 – Телефонограма посольства РП у Празі про настрої серед українських еміграції в ЧСР

ТЕЛЕФОНОГРАМА З ПРЕДСТАВНИЦТВА РЕСПУБЛІКИ] П[ОЛЬЩА] у ПРАЗІ

14 жовтня 1938 р., 13:45 год

Огляд преси

Треба зазначити, що в середовищі української політичної еміграції в Празі помітно пожвавився рух, пов’язаний з перетворенням Підкарпатської Русі на український П’ємонт і спрямований проти її приєднання до Угорщини.

Макаренко, кол[ишній] член української Директорії, поїхав до Берліна, щоб вдатися до певних кроків у цьому напрямку. Тутешня соціал-демократична партія має намір вийти зі складу II Інтернаціоналу на знак протесту чехів проти позиції, на яку стали соціал-демократи в питанні чехословацької [державної] кризи.
Якщо йдеться про дальший перебіг угорсько-словацьких перемов, то обидві сторони налаштовані мирно й оптимістично; зрештою, щодо чеської сторони це цілком зрозуміло.

Поїздку Хвалковського до Берхтесґадена [1] преса сприйняла з великим задоволенням, хоча розлогих коментарів часописи не подали. Автори публікацій у часописах висловили сподівання, що Рейх віддасть [Чехословаччині] деякі окуповані території з чеським населенням, але з іншого боку, – застерігають: мовляв, німці здійснюють евакуацію кількох міст.

Зриву переговорів у Комарні преса поки що не коментує, лише «Narodiu Listy» пишуть, що зрив не призведе до збройних виступів, оскільки Угорщина не нападатиме, а словацький уряд не оголошуватиме мобілізації. Щонайбільше все це може обернутися заворушеннями, які вже почалися в деяких місцевостях Підкарпатської Русі. На конференції чотирьох [наддержав] права Словаччини будуть захищені, передусім тому, що там усе вирішує одна особа, тобто Гітлер.

AAN. MSZ, sygn. 5434, s. 46, Оригінал. Машинопис

Примітки

  1. Перший візит міністра закордонних справ Чехо-Словаччини Франтішека Хвалковського відбувся 13-14 жовтня 1938, Під час зустрічі в Берхтесгадені Гітлер висунув перед ним чотири умови для надання гарантій кордонів ЧСР з боку Берліна: 1) усунення євреїв з державної служби; 2) звільнення усіх осіб, пов’язаних з «режимом Бенеша»; 3) скорочення чисельності збройних сил; 4) досягнення угоди з німецькою меншиною, ^одночас фюрер відкрито погрожував вирішити долю Чехо-словаччини «з блискавичною швидкістю протягом восьми годин», якби остання здійснила будь-які ворожі дії щодо Німеччини.

Публікується з дозволу автора.

Джерело: Олександр Пагіря. Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої: у 2 кн. / перекл. із польської Марти Боянівської; картограф – Андрій Карбівничий; Книга ІІ. – Львів: Україна Модерна; Видавництво Українського католицького університету, 2024. – 832 с. (Серія «Україна. Європа: 1921-1939», підсерія «Карпатська Україна 1938-1939»).