№193. 5.01.1939 – План другого етапу диверсійної операції проти Карпатської України, розроблений посольством РП у Празі

Цілком таємно

Політично-диверсійну діяльність на території Русі належало б послідовно провадити одночасно у двох напрямках – з Пряшева та з Унгвара.

І. Діяльність на пряшівському напрямку мала б лише політично-агітаційний характер і виявлялася б у виданні газети, листівок, розповсюдженні нелегальної літератури, в усній агітації та організації пасивного опору населення (податки, страйки, демонстрації). Штаб містився б у Пряшеві, до нього вхо-дили б такі особи: Коссей, Жидовський*, Бачинський (?) і П’єщак. Роботу на пряшівському напрямку належало б розгорнути на базі колишніх [партійних] організацій аграрників, а досягти успіхів тут можна було б тільки в разі твердої домовленості між лідерами-ініціаторами такого руху й за чіткого розподілу функцій, сфер діяльності та міри відповідальності. На теперішній момент цей розподіл такий: Коссей керує діяльністю на Русі, Жидовський – у Східній Словаччині. Обом належить прибути до Представництва, щоб продемонструвати одностайну позицію в цьому питанні. До вищезгаданого складу штабу належало б кооптувати когось із оточення єпископа Гойдича* – щоб залучити до цієї діяльності також представників кліру. У зв’язку зі сказаним вище п. Консул Халупчинський відвідає єпископа Гойдича в Унгварі під приводом прощального візиту. І розвідає при тій нагоді, як той ставиться до кампанії Коссей – Жидовський, а також визначить особу з оточення єпископа, яка могла б дуже тісно співпрацювати з ними на пряшівському напрямку.

До остаточного формування складу керівництва Генерального Консульства в Братиславі контроль за діяльністю штабу в Пряшеві та підтримання контактів з ним покладено на п. Курницького, який узгоджуватиме свої кроки з Представництвом Р[еспубліки] П[ольща] в Празі. Зустрічі можуть відбуватися або в Пряшеві, або в Криниці. Однак головне керівництво й контроль будуть сконцентровані в Представництві. У зв’язку з вищевикладеним виникає потреба влаштувати у Празі зустріч п. Курницького з обома [згаданими] провідними карпаторуськими діячами.

Крім того, Коссей і далі підтримуватиме прямі контакти з о. Мариною, при тому зв’язок між собою вони мають налагодити власними каналами та засобами. Представництво та Консульство могли б виступати в ролі посередника лише спорадично, тільки за надзвичайних обставин. Представництво Р[еспубліки] П[ольща] в Празі надсилає консульствам у Братиславі, Унгварі та Севлюші інформацію про заплановані заходи пряшівського комітету. Кошторис такої діяльності, яку мало б фінансувати МЗС, становив би при-близно 60 000 ч[еських] к[рон], тобто десь 1000 доларів щомісяця.

ІІ. Діяльність на унгварському напрямку організовує й ініціює Головний Штабу Варшаві, а [на місці] здійснює представник Штабу в Унгварі, координуючи всі кроки з консульством та о. Мариною. Схема роботи: повна персональна конспірація, організаційна структура – трійки, які діють ланцюжковим методом на території Русі, Види діяльності – диверсійні та терористичні акти. Диверсійні акти полягали б у руйнуванні приміщень українських організацій, державних установ, казарм «січовиків» і т. ін.

Терористичні акти Куди б спрямовані] проти українських емігрантів з Малопольщі та проти потенційних інструкторів з Берліна, але не проти політичних діячів місцевого походження. Крім того, унгварська організація мала б провадити інформаційні кампанії не лише в політичній, а й у військовій сфері.
Окреме питання – послідовна співпраця з угорцями в рамках діяльності на унгварському напрямку.

Представництво пропонує налагодити систематичну співпрацю з угорським штабом та заразом із впливовими політичними колами в Будапешті. Виходячи з викладеного вище, після його схвалення в Міністерстві та узгодження з Міністром Орловським, Кон[сул] Халупчинський працював би в Унгварі та Будапешті і за межами Представництва координував би діяльність на унгварському напрямку з відповідними угорськими колами.

Поки Штаб повністю не налагодить роботи, п. Урбанець, по узгодженні з о. Мариною, екстрено організував би її технічну підготовку з тим, щоб і пізніше він міг ефективно, мірою потреби, долучатися до такої діяльності.

Витрати, пов’язані з цією діяльністю, покриває Штаб, який визначатиме деталі виконання окремих завдань, координуючи свої кроки з пп. Халупчинським і Курницьким.

Завдання Консульства в Севлюші в рамках вищеописаної діяльності полягали б в інформуванні про її резонанс у регіоні, нагляді за обома організаціями, а також у підтриманні контактів з виразниками позицій та зв’язковими обох організацій.

У Європі та Сполучених Штатах для пропаганди на користь карпато-руської справи належить використати Фенцика (через угорців) і Геровського (можливо, через відповідне консульство).

Прага, 5 січня 1939 [р.]

AAN. MSZ, sygn. 5436, s. 7-10. Оригінал. Машинопис.
Опубліковано: PDD. 1939. S. 6-8.

Джерело: Олександр Пагіря. Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої: у 2 кн. / перекл. із польської Марти Боянівської; картограф – Андрій Карбівничий; Книга ІІ. – Львів: Україна Модерна; Видавництво Українського Католицького Університету, 2024. – 832 с. (Серія «Україна. Європа: 1921–1939», підсерія «Карпатська Україна 1938–1939»). – С. 380-382.

Публікується з дозволу автора.