28 жовтня 1938 – Протокол допиту затриманого польського терориста Яна Яблонського

Гол. штаб, 2 відділ
Розшукова група
28 жовтня 1938

Карол повідомляє 27.10.38 о 20.00 год.:

Протокол записаний із Яном Яблонським, нар. 25 липня 1914 року в Турці, приписаний там само, одружений, має трьох дітей, військовим не був, професія – поштар, живе у селі Ільник, район Турка, релігія – римо-католик, був співробітником військової пошти протягом 14 місяців у Турці, де раз на тиждень тренувався стріляти з малокаліберної зброї (обов’язкова напіввійськова і передвійськова підготовка в Польщі).

«У неділю, 23 жовтня 1938 року мене покликав посильний Фінк до будинку “Сокола” у Турці, де вже був підпоручик дійсної служби Ян Піц , який був одягнений у форму рядового війська. Незнайомий цивільний десь 30–40 років, імені якого я не знаю, приїхав до будинку “Сокола” на машині. Вже до мого приходу були присутні: поручник запасу Ланг Тедеаш, фінансовий чиновник у Турці, Маріан Фінік, капельмейстер у Турці, Тадеас Сільберт, каменяр у Турці, Владіслав Бялецький, робітник на пилорамі в Турці, Полдек Мун, фарбувальник кімнат у Турці, Мєчіслав Пєтрас, різник у Турці, Зенен Ліпінський, безробітний, проживає у Турці, Маріян Гоголевський, робітник на пилорамі у Турці, Рудек Регнер, торговельний помічник (…)

У Турці нашим командиром був указаний цивільний, якого я описав, і який приїхав на машині. На додачу вказую, що невідомий командир мав патріотичну промову, в якій вказав на присутнього підпоручика дійсної служби Піцу. Він сказав, що той тепер буде нашим командиром і ми маємо його слухатися. Потім нас відвели на склад, де ми отримали черевики, рюкзаки, шоколад, хліб і ковбасу. Її ми отримали кожен десь по 1 кг. Підкреслюю, що після промови невідомого цивільного ми всі були натхненні та кричали, що йдемо на чехів. Коли ми все, як я назвав, узяли на складі, то сіли у транспорт і нас відвезли до села Ветлин.

Там на заставі прикордонної охорони ми заночували. Вранці ми отримали (нас було десь 20) карабіни, але тільки десь 17 отримали у рюкзак якісь пакети, думаю, що це був екразит, вони не отримали карабінів.

Також нам видали ручні гранати і кожному по 7 гранат, гранати між нами були потім розділені на кордоні ще кожному по дві штуки. Крім того, ми отримали набої до карабіна хтось 100, а хтось 130 штук.

Підкреслюю, що при отриманні чобіт, шоколаду, хліба і ковбаси кожен із нас отримав також 100 крон і 5 злотих.

Потім ми перейшли кордон (в якому місці я не пам’ятаю) десь о третій годині ранку 26.10.1938. Потім ми весь день ішли пішки, хтось залишився ночувати у лісі, а я повернувся назад у Польщу і під час повернення я був затриманий чехословацькими фінансистами у підвалі у одного єврея. Єврей про це не знав, що я перебував у тому підвалі. Підтверджую ще раз, що нашим завданням було руйнувати у ЧСР залізницю, мости тощо, а також убивати чехів. Більше не маю, що додати».

Допитаний: Ян Яблонський

VHA. Fond MNO. HS. 2 oddél zpravod. Inv. č. 115. Kart. 282. Копія. Машинопис. Переклад із чеської.

Джерело: Пагіря О. Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки: у 2 кн. / перекл. із чеської Ірина Забіяка; картограф Дмитро Вортман. – Львів: Україна Модерна; Видавництво Українського Католицького Університету, 2020.