Велику роль у становленні української національної ідентичності на Підкарпатській Русі відіграли культурні та спортивні товариства – “Просвіта”, “Пласт” та “Січ”.
Не мала заслуга тут була емігрантів із Галичини та Наддніпрянської України: працюючи учителями та дрібними службовцями, вони брали активну участь у національно-культурному житті місцевої людності.
У 1930-х тут також розгорнула свою діяльність Організація Українських Націоналістів (ОУН). Вона зосереджувалася переважно на легальній роботі серед молоді. Головними опонентами українофільства в краї виступали русофільські політичні організації, які мали високих покровителів у Празі, Будапешті та Варшаві. Русофіли вважали, що корінне населення краю належить до “великого російського народу”.
Наприкінці 1930-х, після тривалого протистояння, український рух узяв гору над русофільством. Діяльність українських організацій на Закарпатті в міжвоєнний період заклала основу, де у 1938–1939-му постала Карпатська Україна.
Святкова хода пластунів на Свято Матері. Хуст, 17 травня 1936 року.
Початкова школа на Підкарпатській Русі. 1930-ті.
Товариство “Січ”. Рахівщина, 1937 рік.
Просвітянський хор села Росішка на Рахівщині. 1930-ті.
Джерело: УІНП
