Інтерв’ю прем’єр-міністра Августина Волошина газеті “Нова свобода” про його ставлення до призначення празьким урядом генерала Л. Прхали третім міністром Карпатської України
Редактор “Нової Свободи” мав нагоду говорити з паном прем’єром Карпатської України, д-ром А. Волошином, про демонстрації в Хусті, влаштовані проти іменування третім міністром нашої влади генерала Прхали і записав собі ось такі примітки пана прем’єра щодо цих демонстрацій:
– Вповні розумію чуттєву сторону демонстрацій, в яких проявилася природня реакція нашого народу на знехтування наших конституційних прав, але притім мушу вказати на те, що чуттєву пружину демонстрацій треба звернути проти правдивих виновників.
Чеська Народна Рада в Хусті заявила через своїх делегатів, що вона вважає іменування ген. Прхали міністром Карпатської України нещасним кроком, і коли б була Прага її запитала, то вона в ніякому разі не пристала була би до такої розв’язки цього питання.
Лев Прхала
– Правдивих виновників всього конфлікту треба шукати і в колах недобитків фенциківських та бродіївських мадярончуків, які від самого початку нової конституції шукали дороги до впливових чеських русофілів, щоб там нашу народну владу оклеветати, очорнити й дискредитувати. У тій злобній праці помагали їм російські, галицькі та буковинські еміґранти-русофіли, які ще з часів розсипалівщини мали зв’язки особливо з партією нар. соціалістів (Бенеша) і партією чеських ліґістів.
Особливо посол Шварц шкодив і виступав проти нашого народу! Цей пан Шварц в недавній минувшині великий приятель Фенцика, виступив в грудні в парламенті проти нашого відродження, проти нашого національного здвигу. Навколо цього пана групуються фенциківські та бродіївські недобитки, при його помочі видавали в Празі “Дневник”, денунціювали нашу владу, ходили на чужі конзулати, де скаржилися, що тут у нас переслідується “русских” і “православних”, населення терпить від голоду, холоду і т. п.
– Маємо добрі інформації про тайні наради цих панків з паном Шварцом з дня 26. XII. 1938, де між іншим брали участь і деякі панове з краю. Тяжко зрозуміти, що в цих нарадах брав участь теж один з генералів чехословацької армії.
– От працею тих ворогів нашого народу був приготовлений план іменування третього міністра в особі пана генерала Прхали. Його іменовано, хоч він не має приналежності в Карпатській Україні, а іменовано без сиґнації прем’єра української влади, чим і був нарушений конституційний закон. Ось так причинилися фенциківці та бродіївці, ніби “автономісти” до першого поважного нарушения наших автономних прав.
– Є сумним фактом, що ще й сьогодні знаходяться чеські політики, русофільство яких можуть використовувати недобитки фенциківських та бродіївських псевдорусофілів для нищення нашої національної справи і дня викликування нікому непотрібного недовір’я й пропасті між чехами та українцями.
– За наслідки такої політики будуть відповідати перед історією ті чеські політики, які ще й сьогодні вірять мадяронським фарисеям русофілізму і вважають можливим розбиття нашого народу знов на два народи, хоч тут живе лиш один український народ.
– Я твердо переконаний, що змагання цих панів є марне. Сила народної свідомості переможе.
Фатальний крок централістів випровокував українське населення до обурення проти чеського урядництва нашого краю, хоч і між ними є багато, які разом з нами осуджують нарушения наших конституційних прав. І ми є твердо переконані, що український народ дасть гострий відпір цьому новому замахові мадяро-русофілів та і чеських шовіністів проти прав українського народу.
Джерело: А. Волошин. Твори. – Ужгород: Ґражда, 1995 – С. 94-95.
