1 жовтня 1937 р.

17-го жовтня (октобра) 1937 Всепросвітянський З’їзд в Ужгороді 

Наша народня честь приказує нам масово появитися на тім з’їзді, показати свою силу, свою волю та домагатися усунення нашої народньої кривди і дати належну відсіч всім ворогам нашого народу.

У світовій війні принесли ми величезні жертви в маєтку, здоровлю і крові для чужих народів і чужих інтересів. Тепер боронимо інтереси свого народу, і ми повинні принести незначні жертви, що їх від нас наш народній інтерес, тож наш власний інтерес, вимагає.

Ні студінь, ні дощ, ні інші менші-більші невигоди не можуть відстрашити нас від участи на з’їзді а так само і в дальшій боротьбі та праці за наші народні інтереси та ідеали.

В день з’їзду старинний Ужгород, це історичне місто князя Лаборця, цей наш культурний, економічний і політичний осередок -має привитати тисячі й тисячі достойних потомків наших славних предків.

В той день мають замаяти тут сотнями наші синьожовті краєві прапори, під якими разом з державними прапорами будемо похо-дувати вулицями Ужгороду, мов дисципліноване народне військо, готове до бою, маніфестувати нашу єдність, нашу незломну силу та нашу волю і протестувати проти тих, що демократизм нашої републіки зловживають проти народної культури і рідного слова, що наносять ганьбу науковій правді, яку найвищі учені люде (академія наук) у нашій державі голосять.

Того дня справді підемо до бою за святе діло, за правдиву нефальшовану демокрацію в нашій народній культурі і в шкільних справах, за наше рідне слово і за наші школи, за наш добробут, за нашу кращу долю, з непохитною вірою в нашу певну, повну і світлу перемогу.

По з’їзді розійдемося, як апостоли, і будемо проповідати нашу народню правду, освідомляти несвідомих наших братів, щоб вони з нами разом боролися і, як вірні та ревні вояки, на сторожі – на варті – наших народніх прав, відбивали всякі ворожі напади і не допустили до того, щоб наша народня справа потерпіла кривду.

І тоді сповняться віщі слова Великого Пророка:

“Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає;
За вас сила,
За вас воля
І правда святая.”

Дано в Ужгороді, дня І.Х. 1937

За товариство “Просвіта” (централя, 14 філій і 232 читальні по селах): Др. Юлій Бращайко, адвокат в Ужгороді, Федір Ревай, б. краев, посол.

За Першу Руську Народню Раду: Августин Волошин, дир. муж. учит, семінарії, Др. М. Долинай, директор ужгородської лічниці.

За Учительську Громаду (14 окружних гуртків і 1517 членів): Августин Штефан, директор торгов, академії в Мукачеві, Василь Свереняк, фах. учит.

За Педагогічне товариство Підкарпатської Руси: о. Августин Волошин.

За Жіночий Союз: Ірина Невицька, письменниця, Марія Долинаєва, фах. учит.

За Товариство Українських Письменників та журналістів: Др. Володимир Бірчак, гімн, проф., Василь Ґренджа-Донський, письменник.

За Шкільну Матку: Др. Мих. Бращайко, адвокат в Ужгороді, Др.М.Долинай, дир. ужгор. лічниці.

За товариство “Бандурист”: Мих. Біличенко уряд, банку, Золтан Бубелені, урядник.

За Робітничу Академію: Михайло Карбованець, фах. учит., інж. С. Довгалъ. За товариство “Січ”: Василь Деха, пенсист, Юрко Манівчук. урядник каси хорих.

За Соц. -Дем. Партію: Юлій Гуснай, шк. інспектор, Юлій Ревай, посол до парляменту.

За Христ. Нар. Партію: Др. Василь Гаджега, канонік, Іван Грига, господар з В.Верецких.

За Народовецьке крило Аграрної партії: Ст. Клочурак, секретар. Василь Приймак, з Тересви.

За Українську Селянсько-Робітничу партію: Іван Гриць, управ, школи, Ірина Невицька, письмен.

За редакцію “Свободи” о. В. Желтвай, дир. Учит. Семінарії, на пенсії.

За редакцію “Учительського Голосу”: Андрій Ворон, фах. учит.

За редакцію “Впереду”: Дмитро Німчук, редактор.

За редакцію “Землі і Волі”: Ст. Клочурак, редактор.

За редакцію “Карпатська Молодь”: Микола Байда, редактор.

За редакцію “Українського Слова”: Др. М. Бращайко, адвокат, редактор.

За редакцію “Народньої Сили”: М. Тулєк, редактор.

За редакцію “Світла”: І. Петричко, редактор.

За редакцію “Наш родний край”: А. Маркуш, шк. інспектор, редактор.

За Союз Українських Студентів Підкарпаття в Празі: Ю. Кеннє, студ. прав.

Джерело: Ґренджа-Донський Василь. Величний Всепросвітянський з’їзд в Ужгороді 17.Х.1937. Маніфест до українського народу Підкарпаття. – Ужгород, 1997. -С. 31-34.