Бращайко Юлій Михайлович

БРАЩАЙКО Юлій Михайлович

Бращайко Юлій
Бращайко Юлій

Народився у 1879 р. у с. Глибокому Ужгородського району в родині церковного вчителя. Батьки потурбувалися, щоб усі троє синів (Юлій, Михайло, Антон) здобули вищу освіту. Після народної школи Юлій навчався в Ужгородській гімназії, а закін-чивши її (1898), вступив на юридичний факультет Будапештського університету. 1903 р. довершив науку в ньому, а через 4 роки дістав право на відкриття адвокатської контори.

Після розвалу Австро-Угорської монархії у результаті Першої світової війни активізувалося національне пробудження народів та політичне життя. І населення Закарпаття шукало власної долі, зокрема, й відповіді на питання, у якій державі жити. У цих умовах прогресивна інтелігенція висловлювала свої пропозиції. Серед її представників насамперед годиться назвати Юлія Бращайка, котрий був ініціатором створення у листопаді 1918 р. Хустської народної ради, яка обрала його своїм головою.

Угорщина тоді робила все, щоб залишити закарпатських русинів у своєму складі, підготувала спеціальний закон і намітила на 10 грудня 1918 р. збори представників із Закарпаття у Будапешті, щоб вирішити це питання. Проте хустська делегація, яку очолював Юлій Бращайко, висловилася за те, щоб цю проблему його народ вирішував на рідній землі.

Саме тому 21 січня 1919 р. в Хусті відбувся конгрес (або з’їзд), який ухвалив рішення про вихід зі складу Угорщини й возз’єднання краю із соборною Україною. Але цю ідею не вдалося втілити в життя. Тому 8 травня 1919 р. в Ужгороді три центральні народні ради: Ужгородська, Хустська і Пряшівська – постановили утворити Центральну руську народну раду під головуванням Авґустина Волошина і про приєднання Закарпаття до новоутвореної чехословацької держави.

Наприкінці 1919 р. виникла думка про створення крайового товариства «Просвіта». 9 травня 1920 р. вона втілилася в життя. Головою товариства делегати обрали Юлія Бращайка, яке він очолював до 1939 р. Чимало роботи випало йому в період існування автономного уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України. 12 лютого 1939 р. був обраний послом сойму Карпатської України, а на його засіданні 15 березня того ж року призначений міністром фінансів і комунікацій Карпатської України.

У часи угорської окупації краю Юлій Бращайко відкрив у Хусті адвокатську контору, в якій працював аж до визволення Закарпаття. У другій половині 1942 р. угорською владою був репресований, понад два місяці перебував у тюрмі м. Мукачева, де його та інших діячів Карпатської України звинувачували у створенні антиугорської військової організації, але це не підтвердилося і його випустили на волю.

Після визволення Закарпаття восени 1944 року Юлія Бращайка було арештовано службою «Смершу» і відправлено в табір м. Єнакієва Донецької області. Повернувшись із табору, якийсь час жив у Хусті. Реабілітований 24 червня 1992 р. Помер 1955 р., похований в Ужгороді.

*

Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.

1 коментар до “Бращайко Юлій Михайлович”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сторінки історії