Бращайко Михайло Михайлович

БРАЩАЙКО Михайло Михайлович

Бращайко Михайло
Бращайко Михайло

Народився 14 жовтня 1883 р. у с. Балажері Берегівського району в родині церковного учителя греко-католицької віри. До народної школи пішов у с. Нанкові Хустського району, куди перевели його батька, відтак продовжив освіту в Хусті. Далі навчався у Мараморош-Сиґетській та Ужгородській гімназіях. Опанувавши середню освіту, вирішив здобувати фах правника. Навчався у Віденському та Клузькому університетах. Склавши адвокатські іспити 1913 р., створив адвокатську контору в Рахові. З 1913 до 1918 року служив у австро-угорській армії, а коли закінчилася Перша світова війна і розпалася Австро-Угорська монархія, національні меншини, в тому числі й закарпатське населення, опинилися на роздоріжжі, шукаючи, з ким мають жити. Почали створюватися громадсько-політичні організації, виникли народні ради. І молодий адвокат у 1918-1919 роках став їх активістом та провідником української орієнтації.

У грудні 1918 р. Михайло Бращайко був обраний до Мараморош-Сиґетської народної ради, а в січні 1919 р. – до Хустської. 21 січня 1919 р. він став головою конгресу русинів у Хусті, який ух-валив рішення про возз’єднання краю з соборною Україною.

Після приєднання Закарпаття до новоутвореної Чехословаччини в Ужгороді він став одним із засновників Руської хліборобської партії та редактором її газети «Руська нива», а зі створенням Християнської народної партії 1923 р. – заступником її голови (1923-1938). Крім цього відкриває в Ужгороді адвокатську контору. Одночасно 1920 р. він входить у крайовий провід товариства «Просвіта», а 1923-го видає працю «Чесько-руські взаємини». Протягом 1932-1938 рр. працював редактором відомої в краї газети «Українське слово».

Особливу активність проявив у період існування уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України. Він – серед членів проводу нової партії «Українське національне об’єднання» (УНО), депутат сойму Карпатської України, автор проекту першої частини закону № 1 від 15 березня 1939 р. про назву, прапор, герб, гімн та мову Карпатської України, який був ухвалений на засіданні сойму.

Після окупації Карпатської України Угорщиною Михайла Бращайка було заарештовано і на два місяці ізольовано. Після звільнення працював у Мукачеві (1939-1940) і Хусті (1940–1944) головою сирітської комісії.

З визволенням Закарпаття у 1944-1945 роках працював як спеціаліст у відділі уповноваженого Народної ради Закарпатської України у справах юстиції, протягом 1945-1948 рр. – адвокатом міського суду, звідки вийшов на пенсію.

Помер 5 січня 1969 р. в Ужгороді, де й похований.

*

Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сторінки історії