Категорія: Хроніка подій

Зі спогадів В. Гренджі-Донського: понеділок, 3-го квітня 1939

Зі спогадів В. Гренджі-Донського: понеділок, 3-го квітня 1939

Опублікував | Кві 3, 2018 | , | 0

Сьогодні були ми на вислухах. Послухайте, що то був за вислух: озброєні жандарми з штиками взяли нас шістьох і перед тюрмою поставили вряд по двох. Напереді був інспектор Маркуш із сином, за ними з правої сторони начальник Калиток, з лівого боку я, за нами справа Федір Ревай, зліва Тарканій. Старший жандарм сказав іншим, щоб мали на увазі, що це група людей “тяжкої ваги” – тобто найтяжчі “злочинці”. На вулиці жандарми демонстративно наладували перед нами свої рушниці і заявили, що котрий з нас посміє не то що тікати, але навіть виступити з ряду, той буде зараз застрілений. Дехто з нас...

Далі
Хроніка подій: 20 лютого 1939

Хроніка подій: 20 лютого 1939

Опублікував | Лют 20, 2018 | | 0

До редакції надіслали люди добру статтю про українців у Словаччині. Справа в тому, що ми в Словаччині маємо біля двісті тисяч народу, але словаки виказують тільки 79000 душ, і автор запитується словаків, де поділи інших?..

Далі
Василь Гренджа-Донський: 6 листопада 1938

Василь Гренджа-Донський: 6 листопада 1938

Опублікував | Лис 6, 2017 | , | 0

Сьогодні неділя, але в нас тепер неділі нема. Михайло Тулик ходить по урядах, контролюючи, чи все спаковано. (Десь перед кілька днями хтось йому сказав, що наші залишають речі мадярам та що в тій справі засідають. Він з револьвером вдерся на засідання, щоб забити тих, які мадярам хочуть лишити речі… Але сам переконався, що ніхто про те не думає, а навпаки.) Може, ніхто не носить на серці справу евакуації так, як д-р Степан Росоха, цей ентузіаст і провідник молоді, що разом зі студентами підкотив рукави і виносять, що тільки можуть. Інженер Стрілець зорганізував гурт галичан, колишніх стрільців та інших –...

Далі
“Наді мною ніхто не знущався і я є вповні здоровий”

“Наді мною ніхто не знущався і я є вповні здоровий”

Опублікував | Кві 1, 2017 | , | 0

Зі спогадів Василя Гренджі-Донського Субота, 1-го квітня 1939 Сьогодні стався надзвичайно цікавий випадок. Завели мене до канцелярії, де на головному місці сидів мадярський підполковник, обвішаний багатьма відзначеннями. Грубий, віком біля 55 років. Біля нього сотник і один поручник та кілька жандармів. На коридорі воячня і детективи. “Наглий суд”, – подумав я собі, але не бачу хреста, як перед тим. Крім того, у полковника на ковнірі чорні виложки, отже лікар. Знову інша думка блисла: може, мадяри змінили виложки і, може, це відзнаки прокуратора або судді. Списали з мене короткий протокол – як я називаюся, хто я є, чим я був...

Далі
Замордування о. Купаря та управителя школи Василя Неболи

Замордування о. Купаря та управителя школи Василя Неболи

Опублікував | Бер 20, 2017 | , | 1

Зі спогадів Василя Гренджі-Донського Священик о. Купар і управитель школи Небола зникли без сліду. Під час найбільшого шалу терору окупанта, здається, 19-то березня 1939 року, греко-католицький священик у Грушові о. Купар відправляв Службу Божу. Вірні заповнили цілу церкву. Якраз були на середині Літургії, коли перед церквою стало тягарове військове авто, на якому вже були якісь люди, пов’язані ланцюгами один до одного, а між ними був свіжо приведений місцевий управитель школи Василь Небола, також із пов’язаними руками. З авта зіскочив один військовий старшина-підпоручник і на чолі жандармів та мадярських “сабадчапатошів” (терористів) вдерся до церкви, спрофанували престіл, увійшовши крізь “царські двері”, схопили...

Далі