Зараз після обіду зійшлись соймові посли на спільне засідання з проводом УНО.

Федір Ревай зреферував про політичну ситуацію останніх 24-ох годин і заявив, що комусь він стоїть на дорозі. Прага зажадала, щоби він уступив з керівництва УНО. Тому, що стоїмо на базі авторитаризму, він добровільно не уступає, але голова Національної Ради, який є рівночасно і головою партії УНО, може його відкликати.

З огляду на те, що Ревай добровільно не схотів резигнувати, секретар прем’єра й УНО Іван Рогач перечитав декрет пана прем’єра Волошина, як голови Національної Ради, яким Федора Ревая звільнено з функції провідника УНО, при повному узнанні його заслуг. Рогач ще й усно пояснив, що пан прем’єр два дні бився з Прагою, пояснював, переконував, але Прага не попускала, і відкликання Федора Ревая Прага в’яже зі скликанням Сойму. Думалося й про те, що Федора затримаємо всупереч Праги, і Сойм скличемо самі, але можуть постати для нас дуже небажані комплікації.

Рівночасно Рогач перечитав другий декрет, яким голова Національної Ради іменує другого керівника УНО, судового радника і державного секретаря д-ра Юрія Перевузника.

* * *

У Словаччині щось діється. Начальник Глінкових Гард Сідор зарядив гостру поготівлю і видає щопівгодини накази.

Прокламування словацької самостійності висить у повітрі. А що буде з нами? Чи ми на той випадок приготовані? Наші націоналісти нас запевняють, що в такому разі беруть нас німці в свою опіку. У Відні все приготовано, будемо і ми самостійними.

Слухаючи віденські українські та неукраїнські радіоавдиції, інше не можна й думати.

* * *

Вечір – це час надачі радієвих вістей. Не робимо нічого іншого, тільки слідкуємо за світовими подіями, що котяться, наче лавина.

Почули ми з Праги про усунення Федора Ревая. Якось терпко, боляче стало, бо це ж другий наш великий неуспіх, це ж диктують другі.

Також почули ми нову вістку, що Сойм буде скликаний 21-го березня 1939 р. Вже стільки раз нас колотили з подібними вістками, що вже не хочемо вірити їм, доки не побачимо декрету президента республіки.

Джерело: Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади і переживання.