Реферат виголошений на II. З’їзді ОНОКС
В 1918 p. розпалася Австро-Угорська монархія Український нарід під Карпатами, подібно, як і інші народи стремів до створення своєї державности. Тому, що за Карпатами вже існувала Українська Держава, він проголосив на своїх з’їздах злуку з Україною. Вороги його одначе з цим не погодилися і спільним наступом розбили нас. Наша країна припала чехам (текст конфіскований чехо-словацькою цензурою – прим. 1939)
Як звичайно нація відроджується через молодь, тому наша молодь в 1929 році на І свойому з’їзді в Ужгороді перша проголосила, що вона є українська і є частиною великої Української Нації. Від цього часу національна свідомість українського народу пішла скорим темпом. Своє ідеологічне завершення знайшла молодь на II свойому з’їзді в р. 1934 в Мукачеві, де отверто призналася до українського націоналізму.
Чехи ще все не думали резигнувати з дотеперішньої політики, хоч бачили, що реакція зростає. Масон Бенеш в 1934 році заявив у своїй промові “що доля Підкарпаття вже вирішена на тисячу літ”. Але він помилився! Націоналістична молодь не дала себе застрашити словами Бенеша і на II свойому з’їзді дала йому відповідь, ось яку:
“II з’їзд константує, що Чехословаччина, до якої добровільно прилучилося українське Підкарпаття, за 15 літ не додержала своїх зобов’язань супроти нього, обернулася у фактичного пана нашої землі”;
“II з’їзд констатує, що чеська влада спекулює на гаслі автономії для Підкарпаття, переводячи свою імперіалістичну політику, та заявляє, що ніякі пародії прав українського народу не задовольнять його та не спинять на шляху до осягнення його найвищої цілі”.
Як видно з повищого українська націоналістична молодь разом з часописом “Пробоєм” вже від десятка літ вела безкомпромісну боротьбу з чехами. І коли чотири велико-держави зійшлися в вересні 1938 р. в Мюнхені, щоби поділити ЧСР, то не могли знехтувати бажанням українців творити власне політичне життя і признали їм права на самовизначення. Так Карпатська Україна досягнула мрії кількадесят поколінь – бути повноправним господарем на своїй прадідній землі.
Карпатська Україна є нині вільним членом федеративної республики українців, чехів і словаків під управою української влади та українського сойму. Стара Чехословацька держава в наслідок шкідливої жидомарксистичної бенешівської політики зникла, а її організм почетвертовано.
Іван Кедюлич
Повстання Карпатсько-Української Держави змінило геополітичний уклад західньої і середньої Европи. Польща, побоюючись мати під боком вільну Українську Державу, яка спокушала б 7 міл[іонів] українців в Польщі, стати теж самостійними – видвигнула концепцію створення спільних польсько-мадярських границь. В цьому Польщу й Мадярщину підтримувала й Італія, думала, що спільний польсько-мадярський кордон буде заборолом проти Німеччини в її експансії на схід Европи. Однак ця концепція не витримала життєвого іспиту через гідну й рішучу поставу українського народу під Карпатами бути самому паном на своїй землі…
У висліді Мадярщина приступила до пакту антикомінтернівського і сперла свою політику не на Римі, але на всі Берлін-Рим, а Польща залишалася осамітнена.
Створення Карпатської України має вплив і на політику Румунії.
Румунія, яка мала велику приязнь з Польщею, коли видвигнено спільні польсько-мадярські границі поставилася проти’них і щораз далі тяготіє до Німеччини.
Геополітичний уклад Західньої Європи централізується в Німеччині. Німеччина своїм панівним становищем в міжнародній політиці зуміла ціпко зв’язати з собою цілу низку середньо-европейських держав та готує їх до спільного удару на Совєти.
Війна з Советами актуалізує українське питання, бо Україна у своїй перманентній боротьбі з большевизмом є першою вирішальною силою в боротьбі з совєтською Москвою. В цій боротьбі Україна є найбільш динамічною силою і саме з-нею мусить безпосередньо зв’язатися Німеччина, при чому мусить брати під увагу підметність України.
Повстання України для Німеччини є конечне, щоби мати сильного і гідного партнера на Сході Европи.
І тоді, коли з’явиться на мапі Великодержавна Україна, тоді в Европі вся політика буде крутитися тільки біля таких держав: Англія, Німеччина, Україна й Італія.
При народженні самостійності Карпатської України цілий український загал, де б він не жив, зрозумів, яке велике значення буде мати це у загальному відродженні української нації. Тому всі як один спішили молодій Українській Державі з моральною й матеріальною допомогою, бо кожний українець на Карпатській Україні почувається дома, бо ж це українська земля. Ми не сміємо ставити справу, що Карпатська Україна лише для карпатських українців, бо вона є територією національною і є майном цілої української нації. Хто думає інакше, є шкідником нації! Карпатська Україна, як самоціль, є засуджена на смерть.
Треба пам’ятати, що і чужинці правильно зрозуміли величезну вагу Карпатської України в розв’язанні українського питання.
Вона є покликана до того, щоб з неї зродилась сила, щоб вона була засобом для здобуття цілої Соборної України. Карпатська Україна мусить виконати це історичне післання! Ми не винні, що немилосердна логіка історичних подій видвигнула на порядок дня не справу Східньо Українських Земель чи Галичини, але найслабшої частини – Українських Земель – Карпатську Україну.
Тому ми мусимо зосереджувати на Карпатській Україні хвилево усю нашу революційну силу, всі наші духовні й матеріальні засоби, щоб Карпатську Україну приготовляти до тих історичних завдань, які вона має виконати вже в скорому часі.
Реалізатором цих великих завдань, які падуть на Карпатську Україну, є безсумніву український націоналістичний рух, зокрема ОНО “Карпатська Січ”, що без довгих вагань і роздувань станула на правильний шлях, на шлях українського націоналізму, спираючись на його доктринальних і організаційних методах. Це вона ж задекларувала на І свойому з’їзді в місяці жовтні 1938 р.
Це своє становище К. Січ нав’язує на постанови II націоналістичного з’їзду в 1934 р. в Мукачеві. В резолюціях з’їзду говориться: “Визнаючи непереможну силу національної Ідеї, з’їзд стверджує, що повною причиною краху наших національних змагань були ворожі духу нашого народу, розкладаючи силу нації, руйнуючи її єдність ідеї марксизму, комунізму, клясової боротьби та інтернаціоналізму і споріднені з ним ідеї. Тому з’їзді закликає молодь стрясти з себе рештки цієї отруйної омани і стати на шлях українського націоналізму -шляхетної сили, яка одинаково скріпить українську націю внутрі та зміцнить її назовні. З’їзд закликає молодь валити рештки червоних поганських перунів та роздувати світле полум’я ідеї націоналізму.
Джерела:
- Текст програмного реферату поручика Карпатської Січі Івана Кедюлича “Карпатська Січ” і сучасне політичне положення”, виголошеного на II краевому з’їзді ОНОКС 19 лютого 1939 р. в Хусті
- Наступ (Хуст). – 1939. – 3,8 березня.
