Повідомлення про викрадення січовиками зброї зі складів жандармського командування у Хусті

9.03.1939 – Повідомлення зв’язкового офіцера підполковника К. Лукаса про викрадення січовиками зброї зі складів жандармського командування у Хусті

Зв’язковий офіцер МНО
при уряді Карпатської України
№ 1419/1939
Хуст, 9 березня 1939

Справа: Крадіжка зі складу крайового жандармського командування Хуст – Повернення зброї
Таємно!

Міністерство національної оборони
Додатки 2 Гол. штаб /3 відд.
Прага 47 – Дейвіце

Додаток до № 1419/Таєм.1939

У додатку надсилаю копії та переклади протоколів про крадіжку жандармської зброї з урядового будинку в Хусті. Зазначаю, що згаданий у протоколі інж. Волянський – шеф шпигунської служби організації «Карпатська Січ»¹. Також зазначу, що за повідомленнями, які тут поширюються, крадіжка відбулася за відома урядових діячів. Цим також пояснюється і поведінка під час розслідування. Зазначені два злочинці були емігрантами, представниками «Січі», які, за особистими даними поліцейського директора, втекли і знайти їх не можуть.

Отримують: МНО, Гол. штаб / 3 відд., командування 12 дивізії та армійський генерал Л. Прхала.

Зв’язковий офіцер МНО підполковник гол. штабу Карел Лукас
(підпис)

Таємно

Міністерство національної оборони
Надійшло: 13.ІІІ.1939 193
Штаб 3 відділу № 6103 Додатки: 2

Переклад

Урядове повідомлення

4.ІІІ.1939 о 21 год. до поліційної дирекції прийшли члени командування Організації Національної Оборони Карпатська Січ, і у присутності керівника відомства повідомили, що вони знають, що «Січ» підозрюють у крадіжці зброї зі складу крайового жандармського командування. У зв’язку з цим вони повідомили про свою готовність допомогти поліції у встановленні виконавців злочину. Пізніше вони взяли участь у нарадах щодо подальших дій для з’ясування справи. У цих нарадах брали участь пан поліційний директор², підписант та інж. Волянський від «Карпатської Січі». При цьому останній висловився, що має підозру щодо деяких членів «Січі», та боїться, що офіційне слідство унеможливить позитивний результат, тому радить, щоб йому дали можливість вжити відповідні кроки.

5.ІІІ.1939 о 8 год. у поліції знову з’явився інж. Волянський із листом і повідомив, що в листі підписані особи йому особисто зізналися у крадіжці зброї та пообіцяли повернути вкрадену зброю в неділю. Далі інж. Волянський попросив не заважати їм у цьому, бо у разі переслідування вони можуть утекти, так і не повернувши зброю. Пан директор погодився на це і вирушив до пана прем’єра доповісти про результати розслідування. Пан прем’єр сказав, що у разі повернення зброї подальше розслідування варто зупинити, про що був повідомлений і крайовий командир жандармерії. Після повернення пан директор повідомив мені, що жандармерія погоджується з таким вирішенням справи.

6.ІІІ. о 4 год. зброя була повернута вантажівкою «Січі» до поліцейського управління, де її прийняв поліцейський охоронець Шлосар. Привезено 33 військові гвинтівки, 20 жандармських гвинтівок (карабінів), 27 пістолетів, 1 887 набоїв для гвинтівки. Ці матеріали в той же день передані на облік надпоручику жандармерії Маліку. Однак, за повідомленням крайового жандармського командування, вкрадено 33 військові гвинтівки, 23 жандармські гвинтівки, 50 пістолетів, 3 040 набоїв для гвинтівок, 1 410 набоїв до пістолетів і 7 електричних світильників. До цього додаю лист інж. Волянського (точніше його копію).

В Хусті, 6 березня 1939 року

Правдивість копії підтверджує д-р В. Пановський, в.р. У Хусті 8 березня 1939 року капітан Перемський в.р. За правильність перекладу надпоручик піхоти Йозеф Парчані (підпис)

VHA. Fond MNO. HS. Oper. oddél 3. Inv. č. 5308. Kart. 382. Копія. Машинопис. Переклад із чеської.

Примітки.

1.  Розвідувальний відділ Карпатської Січі (інші назви – другий відділ, служба безпеки, секретний відділ) створений у структурі військового штабу Карпатської Січі у листопаді – грудні 1938 р. за ініціативою членів ОУН із Галичини для збору розвідувальної інформації, проведення контррозвідувальних і оперативно-слідчих дій. Зокрема, до його компетенції входили: 1) реєстрація та перевірка нових членів Карпатської Січі; 2) виявлення агентури Угорщини та Польщі у місцевих органах влади Карпатської України та відділах Карпатської Січі; 3) проведення допиту полонених диверсантів і терористів; 4) викриття угорських і польських планів диверсійно-терористичних акцій на території Карпатської України та знешкодження їх. Від моменту її створення розвідку ОНОКС очолював чотар Врецьона («Остап Волянський»), його заступниками були Мирович («Чубатий») та Кульчицький («Гут»). В різний період тут також працювали Є. Стахів («Павлюк»), С. Новаківський, Р. Мостиський, І. Бутковський («Гуцул»), Р. Шухевич, Я. Гайвас («Камінь») та інші оунівці з Галичини. Протягом кількох місяців своєї діяльності у 1938–1939, 2-му відділу ОНОКС вдалося викрити багатьох польських агентів у середовищі Карпатської Січі, зібрати інформацію про підготовку польських диверсантів у Галичині та маршрути їхніх переходів на територію Карпатської України. Завдяки жіночій розвідці, що формувалася із членкинь Жіночої Січі, отримано інформацію про плани чехословацького військового командування у краї та концентрацію угорських військ на кордонах Карпатської України.
2. Капітан поліції Юрій Білей.

Джерло: Пагіря О. Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки: у 2 кн. / перекл. із чеської Ірина Забіяка; картограф Дмитро Вортман. – Львів: Україна Модерна; Видавництво Українського Католицького Університету, 2020.