ГРИГА Іван Іванович
Народився 19 серпня 1879 р. у с. Верхніх Воротах Воловецького району в селянській родині. Навчався в сільській народній школі. Був призваний на дійсну службу в австро-угорську армію. 1912 р. демобілізувався, відтак одружився і вирішив виїхати на заробітки до Сполучених Штатів Америки. Заробивши гроші, через 6 років повернувся додому. Австро-Угорська монархія тоді вже розпалася, закарпатці думали, в якій державі їм жити далі.
Виникають народні ради, політичні і громадські організації. 21 січня 1919 р. в Хусті відбувся Всезакарпатський конгрес, який ухвалив рішення про возз’єднання із соборною Україною; Іван Грига був делегатом цього з’їзду. З приєднанням краю до Чехословаччини у Верхніх Воротах, як і в інших селах, почали створюватися нові культурно-освітні товариства. Іван Грига був серед організаторів осередку «Просвіти». Спочатку був обраний секретарем, а 1924 р. – головою. 1937 р. став членом правління крайової організації товариства «Просвіта». Як сільський активіст, був організатором «Споживчого товариства», комітету опіки над сиротами, спортивного товариства. Разом із письменником Лукою Дем’яном організував будівництво народного дому.
У 1938-1939 роках був старостою села, провадив усі організаційні заходи до виборів у сойм, сам був обраний 12 лютого 1939 р. послом сойму Карпатської України, зробив чимало в організації сільської групи «Карпатської січі». Взяв також участь у перших засіданнях сойму в Хусті 15 березня 1939 р. Але додому повертався вже тоді, коли Воловецький район був окупований угорськими військами. В. Ґренджа-Донський у своєму щоденнику його мордуванню і смерті присвятив цілий параграф. У Волівці Григу впіймали й ув’язнили гонведи разом із місцевими терористами. Він переніс пекельні тортури. Били його в плечі і голову, яка так опухла, що не видно було очей. Криваві рани розтирали сіллю.
Побитого так, що осліп і оглух, його повели в ліс під Яблоновим. Там 18 березня 1939 р. замордували.
*
Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.