КАЧАЛА Іван Федорович
Качала Іван
Народився 1899 р. у Перечині в селянській родині. Допомагав батькам на господарстві, але не став їх наступником, бо мав великий потяг до знань. Спочатку навчався у народній та горожанській школах у рідному селі, потім в Ужгородській гімназії, а згодом – у вищій школі у Празі, де здобув спеціальність лісового інженера. Завдяки турботам батьків і його брат Юрій, і сестра Ганна здобули добру освіту і стали вчителями.
Трудову діяльність Іван Качала розпочав у Перечині на державній службі залізничного транспорту. З 1919 до 1932 року працював начальником залізничної станції Перечин. 1932 р. односельці обрали його сільським старостою. На цій посаді залишався до кінця 1939 р.
За час свого староства згуртував навколо себе передових селян і робітників, з їх допомогою і підтримкою відремонтував центральну дорогу, провів регуляцію потічка Вулшава, упорядкував у центрі селища тротуари й провів каналізацію, електрику, добудував школу й облаштував базар. Такі заходи дозволили дістати багатьом односельцям роботу, що на той час було дуже важливим. Здобув він й авторитет у влади, яка оголосила йому подяки 1933 і 1936 року.
Він був активним просвітянином, підтримував сільський хор «Просвіти», політичні акції. Не випадково став кандидатом до законодавчого органу автономії, а 12 лютого 1939 року був обраний послом сойму Карпатської України від перечинців. Письменник Василь Ґренджа-Донський написав про Івана Качалу: «Залізничники будуть мати в його особі свого заступника. Відомий перечинський патріот, що завжди нам помагав освідомлювати Перечин».
У післявоєнні 50-ті роки працював головним інженером Перечинської вузькоколійки, збудованої від Перечина до Лумшорів для перевезення деревини з гірських сіл району. Разом зі своєю дружиною Варварою Михайлівною виховав чотирьох дітей, усім допоміг здобути вищу освіту. Донька Ірина багато років працювала економістом і бухгалтером у державних організаціях Перечина, син Іван став ветеринарним працівником, кандидатом біологічних наук, очолював обласну лабораторію ветеринарної медицини і затверджувався першим заступником начальника управління державної ветеринарної медицини області.
Донька Ольга після закінчення Ужгородського держуніверситету була направлена на роботу в Київський інститут математики, завідувала відділом і здобула ступінь кандидата фізико-математичних наук.
Син Володимир після закінчення Львівської академії ветеринарної медицини працював у Перечинській районній лікарні ветеринарної медицини, у т. ч. головним лікарем, організував у Тур’ї-Реметах і Порошкові дільничні лікарні, провів капітальний ремонт Перечинської лікарні та впровадив багато інших заходів, за що став учасником виставки досягнень народного господарства. Десять років працював головою колгоспу в Тур’ї-Реметах і Дубриничах. 1992 р. був призначений представником президента України у Перечинському районі, 1994-го обраний головою Перечинської районної ради, де працював до виходу на пенсію.
Помер Іван Федорович Качала 19 серпня 1960 року. 2004 р. у Перечині патріоту України встановлено меморіальну дошку.
*
Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.
