РІЗДОРФЕР Микола
Різдорфер Микола
Народився 5 грудня 1901 р. у Рахові в родині робітника. У період Австро-Угорщини здобув початкову і середню гімназіальну освіту, після якої вступив на медичний факультет Будапештського університету. У крайовій історії зафіксовано факт, що 1918 р., коли в Будапешт на нараду про вирішення долі нашого краю шляхом приєднання його до Угорщини приїжджали з Мараморощини селянські делегати, разом зі студентами-медиками Антоном Бращайком та Миколою Долинаєм Микола Різдорфер прикріплював народним посланцям синьо-жовті стрічки.
У чехословацький період він завершив своє навчання у Празькому університеті, де входив до студентських громадських організацій, які тут діяли. Був активістом науково-дослідної роботи, про що свідчить його виступ з науковим повідомленням «Буркути Рахівщини» на науковій конференції з проблем вивчення мінеральних вод Підкарпатської Русі 1926 р.
Закінчивши університет, М. Різдорфер пройшов інтернатуру в лікарнях Ужгорода і Мукачева. 1930 р. його направили на роботу в Сваляву, де працював окружним лікарем. Тут він повністю віддавав себе роботі, дбав про гігієну і побут у школах. У жовтні 1931 р. разом зі шкільним інспектором провів збори управителів народних шкіл з цього питання. Турбувався також про облаштування джерел питної і мінеральних вод. Одночасно за сумісництвом був призначений завідувачем відділу соціально-страхової медицини фірми «Сольва», а з жовтня 1938 до березня 1939 рр. був її директором.
У грудні 1938 р. став одним із учасників розробки проблеми українського державного будівництва, а також ініціатором товариства інтелектуалів Карпатської України. Не забував і про науково-освітню роботу. За матеріалами дослідника Федора Кулі, люб’язно наданими авторові нарису, Микола Різдорфер підготував культурно-освітні праці «Про шкідливість для здоров’я вживання алкоголю і куріння», «Як запобігти травматизму у лісі», а також на кошти фірми видав брошуру професора Берегівської гімназії Кирила Феделеша «Не пий». Не випадково він став членом товариства ім. Т. Шевченка.
12 лютого 1939 р. його обрали послом сойму Карпатської України від Свалявщини. Як лікар, входив до складу соціально-оздоровчої комісії при уряді. Але, за спогадами його дружини, зафіксованими Вікентієм Шандором, він був обраний послом без його відома та згоди, а дізнався про це із радіо і преси.
З окупацією Карпатської України угорськими військами, щоб уникнути репресій і переслідувань, виїхав за кордон у Братиславу, потім перейшов до Австрії, далі – в Німеччину. Але й тут довго не затримався. 1950 р. виїхав до Сполучених Штатів Америки, де тяжко працював, але й потім провадив наукову роботу в галузі соціальної медицини і мінеральних вод.
*
Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.
