У вступній розвідці до збірника я спробував, використовуючи методологічний підхід «перехресної історії» (histoire croisée), «заплутаної історії» (entangled history) та «зв’язаної історії» (connected history), як підвидів глобальної історії, дослідити транснаціональні взаємозалежності та взаємовпливи між різними міжнародними та політичними акторами, залученими у формування політики Польщі щодо українського питання в умовах центральноєвропейської кризи 1938-1939 рр.
Хоча сам термін «перехресної історії», її предмет і методи досі дебатуються в історіографії , більшість дослідників принаймні сходяться на тому, що вона виступає альтернативою національній історії, де головною одиницею історичного аналізу є національна держава. Насамперед петься про намагання вийти за національні та політичні кордони та знайти взаємозв’язані» та «заплутані історії», які поєднують території, культури, спільноти і групи та проектують глобальний підхід до минулого. Саме такий підхід, на мою думку, слуїує ефективним засобом інтеграції української історії у світовий історичний контекст, надаючи національному метанарати- ву риси інклюзивності.
Важливим компонентом концептуалізації «перехресної історії» виступає історія прикордоння» (borderland history). Закарпаття виступає таким собі ідеальним фронтиром», зоною зіткнення відразу кількох європейських культур і мов, а відтак – геополітичних впливів, що яскраво проявилось у переломний період історії міжвоєнної Європи у 1938-1939 рр. В усіх державах та імперіях, до складу яких входив регіон упродовж своєї історії, він був прикордонною територією (borderland) і ним продовжує залишатися нині. Приналежність до фронтиру є визначальною рисою історичного розвитку Закарпаття. Цей фактор насамперед наклав свій відбиток на процеси формування ідентичності місцевого населення, для якого була характерна амбівалентність, множинна лояльність і феномен т. зв. роздертого сумління. Історично прикордонні регіони відігравали особливу роль у процесах формування націй, які пов’язані з націоналізацією територій . Порубіжність також відобразилась на історіографічному процесі. Закарпаття є полем битви відразу кількох національних історіографій і націоналізуючих проектів, що демонструє також історія Карпатської України.
Вступна розвідка призначена для введення читача в ширший історичний та геополітичний контекст кінця 1930-х рр. У ній проаналізовано ставлення Польщі до українського руху на Підкарпатській Русі у 1930-х рр., форму- вання польської дипломатичної присутності на сході ЧСР, заходи Варшави щодо підтримки русофільського напрямку на чолі із Степаном Фенциком як складової стратегії протидії українському рухові. Окремо розглянуто зародження та еволюція ідеї спільного кордону між Польщею та Угорщиною як певної ідеї-фікс, спрямованої на досягнення геополітичного зближення двох держав та побудови спільної сфери впливу в Центрально-Східній Європі. На основі широкого кола дипломатичних джерел реконструйовані дії Другої Речі Посполитої в умовах європейської кризи 1938 р. від аншлюсу Австрії до Мюнхенської конференції, зокрема координація та співпраця Польщі з Німеччиною та Угорщиною з метою розчленування Чехословаччини, проаналізовані ключові етапи переговорів із нацистським керівництвом, на яких фігурувало також українське питання.
У мереживо «перехресної» дипломатичної історії вплетені військово-політичні зусилля Варшави задля створення спільного кордону з Угорщиною в жовтні-листопаді 1938 р., спроби польської дипломатії заручитися підтримкою Румунії та використання нацистами питання Карпатської України як «розмінної монети» в німецько-польських переговорах про «генеральне очищення» (gesamtlôsung) двосторонніх відносин. У заплутаному зв’язку міжнародних і внутрішніх факторів розглянуто загострення польсько-українських відносин усередині Польщі, масові переходи української молоді з Польщі через кордон у Чехо- Словаччину та протидія цьому з боку польських органів безпеки, як також радикалізація внутрішнього курсу польської держави щодо української національної меншини, крах політики «нормалізації» та появу нового прометеїзму.
Роль українського питання в зовнішній політиці Польщі на зламі 1938-1939 рр. досліджена крізь призму зіткнення двох антагоністичних зовнішньополітичних концепцій – «українського П’ємонту» та «Третьої Європи». Окремо розглянуто спроби польської дипломатії та війська організувати на території Карпатської України другий етап диверсійно-саботажної операції з метою підриву позицій автономного уряду Августина Волошина. Досліджений вплив фактору Карпатської України на розробку польським урядом проекту постанови про «зміцнення польського елементу» в південно-східних воєводствах Польщі та «остаточного вирішення» українського питання у Другій РП перед обличчям подвійної воєнної загрози з боку Німеччини та СРСР. Проаналізована реакція Польщі на розпад та знищення ЧСР у середині березня 1939 р., спроби Варшави домогтися потрійної окупації Карпатської України з боку Угорщини, Румунії та Польщі для формування блоку «Третьої Європи» та їхній крах, вплив падіння Карпатської України на польсько-німецькі відносини. На основі віднайдених документів реконструйовано польські воєнні злочини на південь від Карпат, зокрема уточнено хронологію, обставини та масштаби розстрілів карпатських січовиків на Верецькому, Яблуницькому та Ужоцькому перевалах у березні-квітні 1939 р.
Автор-упорядник свідомо залишив поза межами пропонованого до-слідження (як з погляду археографії джерел, так і з погляду наукового до-слідження) питання підготовки та проведення польської диверсійно-саботажної операції «Лом» (жовтень-листопад 1938 р.) у Карпатській Україні, оскільки цю проблему ми висвітлили у збірнику чеських джерел, а також з огляду на наявність значного масиву літератури на цю тематику в польській історіографії.
Публікується з дозволу автора.
Джерело: Олександр Пагіря. Карпатська Україна в документах Другої Речі Посполитої: у 2 кн. / перекл. із польської Марти Боянівської; картограф – Андрій Карбівничий; Книга І. – Львів: Україна Модерна; Видавництво Українського католицького університету, 2024. – 500 с. + 4 іл. (Серія «Україна. Європа: 1921-1939», підсерія «Карпатська Україна 1938-1939»).
