ДОЛИНАЙ Микола Петрович
Долинай Микола
Народився 1894 р. в с Довгому Полі Мараморського округу (тепер Румунія) в родині сільського греко-католицького священика Петра Олександровича Долиная. Його мати теж була донькою священика. Миколі виповнилося лише два роки, коли помер батько. З 10 років виховувався у родині свого діда – відомого священика й винахідника Авґустина Єнковського (1833–1923), який в останні роки свого життя був парохом у с. Стеблівці Хустського району. Але онук, на відміну від батька та діда, не пішов духовною стежиною. Після закінчення початкової школи у 1904 р. його записали в Ужгородську гімназію та влаштували до Ужгородського притулку-інтернату. Навчався добре і, здобувши середню освіту, 1912 р. вступив на медичний факультет Будапештського університету. Подолавши всі науки, 1918 р. став доктором медицини, підтримував ідею виходу рідного краю зі складу Угорщини і возз’єднання з Україною.
Після університету Микола Долинай працював у міській лікарні Ужгорода, став активістом крайового товариства «Просвіта». У чехословацький період (30-ті роки) керував міською лікарнею. З початку 20-х років перебував у соціал-демократичній партії, а з 1926-го – в християнській народній, яку очолював Авґустин Волошин. 1938 р. разом із прем’єр-міністром Підкарпатської Русі був на Віденському арбітражі, за яким Ужгород, Мукачево, Берегово та низька закарпатських сіл увійшли до складу Угорщини.
Після переїзду уряду Карпатської України до Хуста туди переїхав і Микола Долинай, який до 15 березня 1939 року працював тут лікарем, виконував громадсько-політичну роботу і став головою Українського спортивного клубу (УСК) «Хуст». Це було продовженням тієї діяльності, яку він провадив в Ужгороді, допомагаючи тодішній команді СК «Русь» (спортивний клуб «Русь»).
24 січня 1939 р. Миколу Долиная обрали членом проводу партії «Українське національне об’єднання» (УНО), а 12 лютого 1939 р. – депутатом сойму Карпатської України. 9 березня 1939 р. став заступником, а 15 березня був призначений міністром охорони здоров’я та соціального забезпечення в уряді Юліана Ревая. Та ця робота була перервана, оскільки 15–18 березня цього ж року угорські війська зі згоди Гітлера окупували Карпатську Україну. Після окупації краю він перебрався до Праги, де працював лікарем і політичної діяльності не провадив. У червні 1945 р., після визволення Праги, Микола Долинай був арештований управлінням контррозвідки «Смершу» Радянського Союзу й особливою нарадою при НКВС СРСР 28 грудня 1945 р. засуджений на 5 років таборів. 1950-го був звільнений і повернувся до Праги.
Помер 1970 р. Реабілітований 26 березня 1990 року.
*
Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.
