МАРУЩАК Михайло Дмитрович
Марущак Михайло
Народився 1892 р. у с. Великому Бичкові Рахівського району в родині хлібороба. Навчався в народній школі, закінчив лише чотири класи. Яку іншу освіту здобув – не відомо. У період Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії, відправлений на східний фронт, потрапив у російський полон. Після війни повернувся додому, де незабаром була встановлена влада новоствореної Чехословацької республіки.
За прикладом крайового центру Підкарпатської Русі міста Ужгорода Михайло Марущак, Василь Йосипчук та інші мешканці Великого Бичкова 18 грудня 1920 року створюють хату-читальню місцевого осередку «Просвіта».
1923 р. її очолює Марущак й активізує роботу, сам бере участь у хорі та драматичному гуртку. Відомий театральний діяч Юрій Шерегій назвав Михайла Марущака «визначним патріотом, аматором і співаком». 1933 р. він грав головну роль у п’єсі С. Білої «Діти Агасфери», брав участь і в інших виставах, які ставили у сусідніх селах.
М. Марущак очолив також рух за створення у Великому Бичкові горожанської школи. Разом із односельцями їздив до Ужгорода у шкільний відділ. 1 вересня 1933 р. горожанську школу було відкрито. Цьому сприяли також староста села Василь Підмалівський та свідомі громадяни – брати Василь і Микола Йосипчуки. Михайло Марущак входив і до місцевої організації українського крила Аграрної партії, яку очолював відомий діяч Гуцульщини Степан Клочурак. Лист, який надіслав Михайло Марущак до редакції газети «Земля і Воля», був опублікований у четвертому числі як передовиця. Автор, зокрема, вказував, що «українське селянство ще більше прив’яжеться до аграрної партії, яка має таку новинку, що видається тим язиком, яким говорить наш селянин дома».
Сільський активіст долучився до організації будівництва приміщення для «Просвіти», православної церкви, місцевого осередку кооперативу. 1937 році був учасником Всепросвітянського з’їзду в Ужгороді. Помітною була його робота в час існування автономного уряду Підкарпатської Русі – Карпатської України. Він улаштовував збори і маніфестації під синьо-жовтими прапорами, на яких виступали достойники Карпатської України, став членом проводу Українського національного об’єднання. 12 лютого 1939 р. М. Марущака обрали до сойму, і 15 березня 1939 р. він брав участь у його засіданнях.
Але, як відомо, угорські війська тоді перетнули кордон і почали окупацію Карпатської України. Повертаючись із Хуста додому, М. Марущак у Тячеві був арештований і немилосердно побитий угорськими жандармами. Звідси його перевели до гімнастичної зали Великобичківської горожанської школи, де знущалися з учасників Карпатської України. Як згадують односельці, його вдалося викупити і звільнити з-під варти колишньому нотарю.
Був одружений з Василиною Савчук. Мав єдину доньку Ганну, яка померла 1941 р.
І в угорський, а потім і в радянський період Михайло Марущак відійшов від політичної і громадської діяльності. Помер 28 вересня 1966 року у Великому Бичкові, похований на місцевому сільському цвинтарі.
*
Джерело: Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її обронців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.
