На хвилі національно-визвольного піднесення на українських землях, ідею української національної державності було підхоплено і на Закарпатті.

Зокрема вже в листопаді 1918 року в Ясіні створено Українську народну раду, яка підготовувала й здійснила в Різдвяні дні 1919 року збройне повстання, перебрала владу у свої руки. Згодом ці події стануть відомі як період Гуцульської Республіки.

21 січня 1919 року Всенародні збори у Хусті ухвалили рішення про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки.

Невдозі Зʼїзд закарпатських українців у Станиславові (Івано-Франківськ) 29 квітня – 1 травня 1919 р. прийняв резолюцію, в якій чітко зазначено:

«ІІ. 1. Зʼїзд закарпатський українців згідно з постановою Всенародних зборів закарпатський українців в Хусті з 21 січня 1919 р. обстоює зʼєдинення усіх українських земель в одну державу в формі Народної Республіки і протестує рішучо проти наїзду чужинців на територію Закарпатської України.

2. Зʼїзд звертається до Правительства Соборної України, щоби Оно внесло протест проти сього наїзду до Держав Порозуміння.

3. Зʼїзд взиває усіх українців Закарпаття, щоб спільно боролися за самостійність Української Держави та за дійсне прилучення своєї области до тої Держави.

4. Зʼїзд звертаєся до всіх українців Придніпрянщини, Галичини і Буковини з зазивом допогти закарпатським українцям в їх боротьбі за визволення з ворожого ярма».

Цей національно-визвольний рух під гаслом Соборності всіх українських земель знайшов високомайстерне відображення у творчості Уласа Самчука (фрагменти з його роману).

Гуцульська Народна Рада, Ясіня, 1918

Гуцульська Народна Рада, Ясіня, 1918

Джерело: фб Наталка Ребрик