Михайло Петричко

Михайло Петричко: то не починалося і не завершувалося, то стояло на порядку денному

Слова, наведені в заголовку, були сказані Михайлом Петричком у фільмі «Срібна Земля. Хроніки Карпатської України 1919-1939» (режисер – Тарас Химич), що вийшов на екрани у 2012 році. До презентації фільму, на жаль, Михайло Петричко не дожив.

Народився Михайло Петричко 6 листопада 1924 року в смт. Чинадієво Мукачівського району в сім’ї національно свідомого селянина. У цьому ж році батько Михайла заснував у селі осередок просвітницького товариства “Просвіта”.

У 1936 році М. Петричко вступив до Мукачівської гімназії. А вже у лютому 1939 р. допомагав проводити агітацію перед виборами до Сойму Карпатської України, на яких перемогла партія “Українське Національне Об’єднання”, отримавши 97% голосів виборців. Будучи 15-річним хлопцем, спостерігав за вишколом відділу Карпатської Січі, яким керував його шваґер Йосиф Дребитко.

У часи мадярської окупації вступив до Організації Українських Націоналістів, яка ставила перед собою завдання звільнення Карпатської України від гортиської Угорщини. У 1942 році арештований та ув’язнений в тюрмі «Ковнер» у Мукачеві, а після жорстоких допитів був засуджений разом з іншими українцями. З приходом у 1944 році на Закарпаття Червоної армії, за співпрацю і участь в національно-визвольноиму русі під керівництвом ОУН-УПА був знову ув’язнений і засуджений до смертної кари.

Врятували його від страти односельчани. Смертний вирок замінили на 20 років каторжних робіт, а ще пізніше — на 10 років ув’язнення, яке відбував у таборах ГУЛАГу Карагандинської області Казахстану. У тяжких умовах ув’язнення захоплювався вивченням іноземних мов, а німецьку вивчив досконало.

У 1955 році повернувся додому, де згодом брав участь у підпільній діяльності Українського Національного Фронту. У 1958 році йому вдається поступити на заочне відділення Львівського лісотехнічного інституту, де здобув освіту інженера.

Працював прибиральником на деревообробному комбінаті у Чинадієві. З відновленням незалежності України провадив просвітницьку і культурну роботу. Належав до Мукачівського товариства політичних в’язнів і репресованих.

У 1992 році Михайла Петричка реабілітовано.

Михайло Петричко був дуже помітним і в розбудові демократичного суспільства нашої держави. Як заступник голови Мукачівського міськрайонного осередку політв’язнів і репресованих організовував допомогу знедоленим побратимам та вдовам померлих членів організації.

У 2009 році за активну громадську позицію та особистий внесок у розбудову незалежної України М. П. Петричка вшановано орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Цю високу державну нагороду йому вручив особисто Президент України під час заходів із відзначення 70-річниці проголошення Карпатської України. Неодноразово був відзначений і районними та обласними подяками та грамотами; медаллю “Ветеран праці”, а також грамотою та ювілейною відзнакою всеукраїнського братства ОУН-УПА з нагоди 60-річчя УПА.

До кінця життя залишався оптимістом, вів здоровий спосіб життя, вірив у свої ідеали. Відійшов на спочинок 20 липня 2011 року. Похований у селі Чинадієво.

На знак вшанування пам’яті колишнього карпатського січовика, у березні 2012 року у його рідному селі відкрито та освячено пам’ятник, кошти на встановлення якого збирали з ініціативи молодіжних організацій патріотичного спрямування. На їх заклик відгукнулися представники громадськості не лише із Закарпаття, а й з Києва, Херсона, Харкова, Сум, навіть Торонто і Вашингтона.

Увіковічнили ветерана національно-визвольних змагань і на вулиці – з січня 2012 року за ініціативи громади Чинадієва перейменували частину колишньої вул. Духновича на вулицю Петричка. Також Чинадіївська селищна рада звернулася з клопотанням до Мукачівської райради про присвоєння Михайлу Петричку звання «Герой України» посмертно.

У свою чергу, районні депутати Мукачівщини, на сесії від 31 травня 2012 р., виступили із зверненням до обласної ради, щоб керівництво області у встановленому порядку внесло подання Президенту України.

*

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *