ІСТОРИЧНИЙ ДЕНЬ ІМЕНУВАННЯ ПРОВОДУ УНО
День 18 січня стане історичним. Того дня оснувалась єдина партія нашого народу по цей бік Карпат: Українське національне об’єднання (в скороченні УНО). Наш народ, що був поневолений віками, не мав дотепер змоги створити всенародню єдність. Його чужинці роздирали на шматки, розбивали на партії, щоб обезсилювати його, та щоб над ним панувати.
Та ось прийшло велике наше воскресіння і народ, позбавившись зрадників і запроданців, заложив свою Державу, а тепер, під проводом вже історичної Центральної Ради, заложив і свою партію, з’єднавши в ній творчі сили нашого народу.
Не менше важний для партії і вчорашній день, 24 січня, коли, великий провідник народу, голова нашого найвищого всенародного органу Української] Національної Ради, прем’єр др. Августин Волошин іменував генеральний штаб цієї партії.
Цей штаб, цей провід партії енергійною, залізною рукою візьметься за керму і, згуртувавши в ній увесь український народ, поведе нас до світлої будучини…
Точно о 16-й годині зійшовся провід Українського Національного Об’єднання до Голови Національної] Ради Батька Прем’єра на своє перше історичне засідання. До них сказав між іншими й такі слова:
– Велика різниця між системою авторитетативних і системою тзв. демократичних партій. Демократичні партії, побудовані на “більшості”, дуже часто ідуть проти тої самої більшости, бо викликають розклад і суперечності та є занадто матеріалістичні.
Демагогія і нашу країну була довела до того, що тут було 32 партії. Супроти того авторитетативна партія чи краще: тоталістична – це висока ідея, консолідація, солідність і всенародна єдність. Таж на власних очах бачимо, що італійський фашизм, німецький націонал-соціалізм і партія ген[ерала] Франка в Іспанії об’єдинила ввесь народ і робить дива по цілому світі. Авторитет – це не доктрина, не статут – але сама хрустально-чиста ідея і політичне об’єднання. Виходить на верх думка цілої Нації, що керує цілим народом… Я вітаю еліту нашого народу і прошу взятися до праці. Провід вимагає абсолютної дисципліни, бо лиш карністю, єдністю можемо витворити всенародню силу. Я лиш вас прошу, не бути максималістами, бо якраз той максималізм знищив перед двома десятками років Українську Республіку і тепер знищив ЧСР.
Своїм підпорядкуванням, своєю карністю витворимо могутній фронт цілого народу.
Після того, урядуючий Голова Національної Ради пан міністр Ревай, святочно перечитав декрет іменування Проводу Українського Національного Об’єднання:
Президія: провідник партії Федір Ревай, заступник провідника Михайло Тулик, генеральний секретар Андрій Ворон, секретар Іван Рогач, редактор Василь Ґренджа-Донський, референт пропаганди д-р. Володимир Комаринський, контрольори: Микола Бабота і др. Микола Бандусяк; члени проводу: начальник Августин Штефан, д-р. Михайло Бращайко, Ірина Невицька, д-р. Степан Росоха, інсп. Юрій Пазуханич, д-р. Микола Долинай, Степан Клочурак, о. Василь Ларь, Дмитро Німчук, Михайло Марущак, о. Дмитро Попович, Іван Климпуш, д-р. Михайло Гупаловський.
Провід відтак зложив на руки Голови Української Національної Ради присягу – Провідник партії п. Федір Ревай щиро подякував за довір’я і висловив, що цей крок є великою історичною подією в житті української Нації Карпатської України. Почуває себе щасливим, що в цьому історичному часі дістав таке велике повірення та заявив, що всі його сили і знання присвятить тій ідеї і тій меті, для якої була створена партія Українського Національного Об’єднання. Просить всіх іменованих, що зложили присягу до рук найвищих представників нашої Держави, щоб були дуже добрими, карними старшинами, бо котра армія має добрих і карних старшин, то має добру дисципліновану армію, яка завжди мусить перемогти. Заявив далі, що в своїй праці буде руководитись справедливістю, але строго, бо керувати Державою не можна сентиментами, тільки певною рукою.
Після того президія зійшлась на нараду і рішила щоденник “Нову свободу” перетворити на орган УНО. Провідник партії пан Федір Ревай доручив редакторові Ґренджі-Донському обняти редагування партійного щоденника.
Наші сили отже з’єднані, створена всенародна цілість, що поведе нашу молоду Державу і цілий наш народ до світлої Будуччини.
(Ґ.-Д.)
Джерело: Нова свобода. – 1939. – 26 січня. Тернистий шлях … – С. 212-214.
