Могила Василя Біласа на Янівському цвинтарі. Сучасний вигляд

Про вшанування січовиками пам’яті В. Біласа та Д. Данилишина

Інформація для Української Пресової Служби в Берліні про вшанування січовиками пам’яті В. Біласа та Д. Данилишина

ХУСТ, 1 січня 1939.
Українській Пресовій Службі. Берлін.
ВІСТІ З ПРЕСИ “КАРПАТСЬКОЇ СІЧІ”

СІЧОВИМ ГЕРОЯМ ЗА ВОЛЮ УКРАЇНИ: ДАНИЛИШИНОВІ І БІЛАСОВІ, замучених катами у Львові в 1932 р.

Вони два, як і сотні тисяч таких, як вони, на цілій широкій Україні вірили в побіду своєї нації. Вірили у воскресний день з ганьблячого ярма, яке накинули займанці. Вони два тихі герої вийшли з-під землі і кинули займанцеві: ідемо! Вони два, як і сотні тисяч таких, були виконавцями одної Євангелії: до волі, сили нації ідеться шляхом національної революції.

Вони бачили і сотні тисяч таких – не вагалися перед жадним чином, коли того вимагає добро НАЦІЇ. Для них життя було боротьбою. Вони не знали відпочинку: Вони продовжували ЛЕГЕНДУ з 1918 p., яку кати уважали за скінчену.

Своя чернь, як це нераз лучалося в нашій історії, віддала їх в руки ката. Грубий розбишака, повісивши двох, жахнувся: ПО НИХ ДВОХ ПІШЛИ в НАСТУП МІЛІОНИ. Наші січовики-юнаки шанують їх пам’ять, СЕМУ РІЧНИЦЮ ЇХ ГЕРОЙСЬКОЇ СМЕРТИ СВЯТОЧНИМИ АКАДЕМІЯМИ.

Могили пластунів Ілярія Кука, Дмитра Данилишина і Василя Біласа на Янівському цвинтарі у Львові
Могили пластунів Ілярія Кука, Дмитра Данилишина і Василя Біласа на Янівському цвинтарі у Львові

Січовий Рій – Летюча Естрада при “К. Січі” в Хусті виїжджає в край 13. ц.[ього] м. [ісяця] з рецітаціями і інсценізаціями, присвяченими сл.п. ДАНИЛИШИНОВІ і БІЛАСОВІ, замучених поляками у Львові в 1932 р.

Головна Команда “К. Січі” відвідала в перший день Свят Христового Різдва Мон. ПРЕМ’ЄРА ВОЛОШИНА зі святочними побажаннями. Делегацію проводив шеф штабу “К.Січі” Іван Роман. Монс. ПРЕМ’ЄР живо цікавився досягненнями “Січі”, станом людей та плянами штабу на будуче.

Промова адвоката д-ра В. Старосольського під час суду над Василем Біласом і Дмитром Данилишиним

Слідуючого дня січовий хор відспівав низку колядок, та “многая літ” у о. Прем’єра, у мін. Ревая, у начальника департаменту шкільництва Августина Штефана, у шефа штабу “Карп. Січі” Івана Романа та у рефератки Жіночих Відділів “К. Січі” п. Тисовської.

Головна Команда “К.Січі” отворила своє конто у Підкарпатському Банку, куди вкладає наше громадянство датки на оркестру “Карп. Січі”. Кличемо всіх українців жертвувати на ту ціль.
Адреса: Підкарпатський Банк, р-к “Карпатської Січі” ХУСТ.
Січовики-культурники по наших селах.

Ви хочете знати, хто такий наш селянин, як живе, що його цікавить, для чого живе – послухайте вірних голосів наших сіл, які передають нам наші січовики-культурники, що постійно мандрують зі села в село з рефератами. “Ми задовго жили під кількома займанцями. Ми хочемо прилучення наших братів з Прящівшини. Ми жадаємо в кожному селі української школи з учителями, свідомими патрійотами-українцями.

Українська Держава – це не клаптик гірської країни, – це простір більш чим мільйон квадратових кілометрів, це велика Нація -більше чим сорок п’ять мільйонів населення!… В українських урядах тільки українці – урядовці! Ми підемо тільки за Батьком-Прем’єром сповнити наш національний обов’язок” …

Це не фрази. Це говорить оте гуцульське, українське серце так і так переконуючо, це говорить гуцул, син гордих верхів, що ніколи, ніколи і нізащо не відступить панування над ними. Це говорить українська душа! Нічого тут не вдіє ворожа клевета з їх радіями, з їх бруковою пресою.

Василь Білас
Василь Білас
Дмитро Данилишин
Дмитро Данилишин

Білки: це село з шістьма тисячами душ. Ми всі в час евакуації Берегова пішли рятувати наші цінності – говорить січовикові – культурникові комісар того села, селянин Іван Ігнатко.

Коедукаційна українська гімназія, яку перенесено з Берегова, так й залишилась у їхньому селі. Село подбало про два інститути: дівочий і хлопчачий і вивінувані по наймодернішим зразкам. Тепер заміряє вибудувати новий великий будинок під гімназію. Чи можна тим, в кого бракує гімназій і по містах, кидати клевети про несвідомість нашої країни!

В нас гімназія в селі це не унікат.

Ось село Бичків, Ракошин, Воловець зі своїми осередніми школами.

В час Свят Христового Різдва відвідали наші січовики-культурники ще й такі місцевості: Білки, Раковець, Іршава, Чорнява*, Іза та інші.

Головна Команда “К. Січі” для провідників відділів “К. Січі” скликає з’їзди в таких днях: Рахів 19.1. ц. p., Тячів 22.1. ц. р.

Дня 9.1. ц. р. більше чим три тисячі народу маніфестувало перед представниками Уряду й “К.Січі” в Севлюші свою непохитну вірність і вірність свойому українському Проводові – тоді, коли мадярські терористи піселювані кимсь, хто переводить вправи на нашому пограниччі, їхнім брехням про нашу зачепність мабуть ніхто не повірить. Ми не зачіпаємо їх, але й себе не дамо нікому зачепити.

Від Уряду промовляли: Начальник Департаменту шкільництва Августин Штефан, від “К. Січі” державний секретар Іван Рогач.

Джерело: ЦЦАВО України. – Ф. 3575. – Оп. 1. – Спр. 18. – Арк. 5-7. Чернетка. Машинопис.

One thought on “Про вшанування січовиками пам’яті В. Біласа та Д. Данилишина”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *