Про угорські терористичні групи на Закарпатті, 1938

19 жовтня 1938 р. – Донесення начальника відділу головного штабу чехословацької армії про підривну діяльність угорських терористичних груп на території Підкарпатської Русі

10 жовтня 1938 року було вчинено напад на залізничну станцію Боржава на Підкарпатській Русі, причому був убитий провідник поїзда Ярослав Гошек.

Розслідуванням було встановлено, що напад на станцію вчинила нелегальна озброєна угорська банда, яка таємно перейшла державний кордон з Угорщини на Підкарпатську Русь.

Ця банда намагалась також підірвати залізничний міст через Боржаву. Дальшим розслідуванням і допитом затриманих було з’ясовано, що ці банди організовані в Угорщині під безпосереднім керівництвом службовців угорської армії, що терористи виключно угорські громадяни, що вони військовослужбовці дійсної служби або запасу, спеціально вивчені й озброєні для терористичних цілей. Головний центр цих терористів у Кішварді в Угорщині, де є учбовий табір і командування цих нелегальних банд, що звуться “Szabad csapatok”.

Навчання терористів відбувається під керівництвом угорських офіцерів дійсної служби. Потім банди зі зброєю, але в цивільному одязі направляють до кордону з Підкарпатською Руссю, а звідти їх надійні провідники таємно переводять на Підкарпатську Русь. Головним завданням цих нелегальних банд є, напевне, з одного боку вести пропаганду серед населення Словаччини і Підкарпатської Русі, щоб підготувати ґрунт для плебісциту на користь Угорщини, з другого боку – терористичними діями викликати неспокій і непевність серед населення Підкарпатської Русі, створити там обстановку, яка була б причиною для прямого втручання угорської армії і щоб це втручання було полегшено викликаними непорядками.

Здається, що терористи почали переходити державний кордон уже на початку цього місяця різними по кількості бандами. Ще не з’ясовано, яка кількість терористів проникла на Підкарпатську Русь. Згідно попередніх відомостей, кількість інсургентів на Підкарпатській Русі становить від 600 до 1000 солдатів.

Банди озброєні пістолетами-кулеметами німецького виробництва, рушницями зразка 88, автоматичними пістолетами й ручними гранатами.

Деякі терористи мають вибухові речовини. Мають, напевне, також кулемети великого калібру.

Встановлено, що на Підкарпатській Русі є дві терористичні групи:

  • в лісовому масиві біля села Шаланки (на схід від Берегова) в лісах Лапошерде і Надьєрде;
  • на території Ліскове-Дрисине (приблизно 12 км на південь від Мукачева).

З 11 по 14 жовтня 1938 р. проти цих терористів було проведено декілька збройних наступів, під час яких деяку кількість терористів було вбито, поранено й захоплено.

14 жовтня 1938 р. біля Шаланок (на схід від Берегова) групу терористів було оточено. Під час цих дій 305 терористів здалися.

З допитів полонених стало відомо:
Військові запасу, солдати й офіцери, були покликані в кінці вересня ц. р. на військову службу до Вашарошнамені, звідки їх було переправлено до Кішварди, де перебуває командування “Сабад чапаток” і учбовий табір, їх було розміщено в приміщенні гімназії.

Командир учбового табору – підполковник Геяш Іштван. Ад’ютант – надпоручик Єзенські Ференц. Прикомандирований – підполковник Гайнал Ференц. Усі вони офіцери дійсної служби.

Крім них, для навчання “Сабад чапаток” призначено біля 30 офіцерів дійсної служби.

В таборі чотири батальйони, кожний з трьох рот. Рота має три взводи. Є дві самостійні роти підривників. Командир першого батальйону капітан Геяш Аврел. Командир другого батальйону капітан Вен.

Командиром першої роти підривників був надпоручик Йозеф Прем з Кечкемета, один з головних організаторів цих терористів.

Він мав в одній з перших груп перейти чехословацький кордон і взяти участь у нападі на Боржаву.

Організація рот: кожна рота має приблизно 130 солдатів і побудована так:

  • 1-й взвод має три відділення, в кожному відділенні 2-3 легких кулемети;
  • 2-й взвод має відділення, озброєні двома кулеметами великого калібру (22 мм) та вибухові речовини;
  • 3-й взвод – ударний, має три відділення, солдати мають рушниці зразка 88 і по 200 патронів. Кожен офіцер і унтер-офіцер ударної роти озброєний автоматичним пістолетом, кожен солдат має дві ручні гранати.

Полонені свідчать, що в учбовому таборі в Кішварді є або було 1500-3000 солдат, яких поступово, групами, відсилають на Підкарпатську Русь і в Словаччину.

Деякі полонені свідчать, що на Підкарпатській Русі вони повинні з’єднатися з польськими терористами і що їх метою є встановлення спільного угорсько-польського кордону на Підкарпатській Русі.

За останніми відомостями, під час ліквідації центру терористів біля Берегова було захоплено:
26 офіцерів запасу,
62 унтер-офіцери запасу,
205 солдатів запасу угорської армії,
З чехословацьких громадянина.

Одержані документи свідчать, що кампанія організована генеральним штабом військового міністерства.

Додаток від 14 жовтня 1938 року.
Операція біля Шаланок ввечері 14 жовтня була закінчена. 305 терористів було взято в полон, а решту – перебито.
Наші втрати: один жандарм убитий, чотири солдати поранені, з них один – тяжко.

З допиту захоплених біля Берегова терористів відомо, що всі вони добровільно пішли на цю кампанію на заклик угорського уряду. Це, переважно, члени “Левенте”, “МОВ”, та інших угорських іредентичних організацій.

Зв’язок терористичних банд з угорською армією доведений, як зізнанням полонених, так і документами, військовими білетами та різними посвідченнями, які терористи, незважаючи на заборону, мали в себе. Сучасна зброя та її кількість доводить, що озброєння могла дати тільки армія. Далі доведено, що головні учбові табори терористів були в Кішварді й Вашарошнамені, де терористи навчались у військовій формі й під командуванням угорських офіцерів дійсної служби. Головний командир Геяш і підполковник Гайнал нам відомі.

Ймовірно, що терористи почали переходити кордон з Підкарпатською Руссю 3 жовтня кількома групами:

1. Перша невелика група правдоподібно мала пропагандистські завдання і повинна була підготувати ґрунт для останніх, більших груп. Про цю групу нема відомостей, можливо, що вона перебуває десь на території Мукачева.

2. Друга група перейшла кордон вночі з 9 на 10 жовтня цього року. Це була, очевидно, група надпоручика Према, яка налічує біля 120 солдатів. Ця група не була затримана.

3. Третьою групою був батальйон, який 14 жовтня було ліквідовано. Але одній роті вдалося втекти. Про неї нема відомостей.

Деякі полонені розповідають, що це була генеральна кампанія, яка велась не тільки на Підкарпатській Русі, але й на Словаччині. Але оскільки на інших територіях досі не було виявлено жодної нелегальної банди, можна вважати, що кампанію було розпочато тільки на Підкарпатській Русі, та що твердження про генеральну кампанію проти цілої Словаччини було терористами вигадане.
Взята в полон інтелігенція (офіцери запасу, всі люди літні) повідомляє, що вона була втягнута в цю кампанію обманом. їм обіцяли, що на окупованій Підкарпатській Русі всі вони одержать негайно державні посади.

Було конфісковано 60 000 к. ч., які терористи мали для ведення пропаганди.

(Без підпису)
Воєнно-історичний архів Чехословацької Соціалістичної Республіки в Празі, MNO-HS. Переклад з чеської.

Джерело: Шляхом Жовтня: Збірник документів. – Т. 5. – Ужгород, 1967. – С. 30-34.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *