Карпатська Україна: 13-го листопада 1938

Русофіли скупчуються в Хусті. Мадяронів повно і в міністерстві шкільництва. Такий собі Драгула, Федор та інші панки ще й на високому призначенні. Аби воно колись не помстилось!
Сьогодні відвідала наш уряд американсько-українська делегація.

Харчування для верховинського населення забезпечено на цілу зиму. В Румунії і Югославії наш уряд закупив дві тисячі вагонів кукурудзи. Тисячка вагонів вже розділена. Принаймні до Великодня будемо мати спокій.

Хоч збіжжя в республіці подостатком, навіть на експорт має Чехословаччина, для нашої Верховини кукурудзу приневолені ми імпортувати, без неї Верховина не обійдеться. Із жита, наприклад, не вміють наші верховинці ані порядно хліба спекти, тоді, коли з кукурудзи виробляють кілька родів страв. Облюблена особливо “кулеша” (полента).

З Галичини стихійно переходять молоді люди, переважно селянські хлопці. Це спричинює урядові велику журбу, бо просто нема їх де помістити. Пишемо галицьким редакціям, щоб опублікували пересторогу. З одної сторони завдає ця масова еміграція труднощі нашій владі, – яка інакше ставиться до наших галицьких братів надзвичайно прихильно, – а з другої сторони наражаються ці втікачі на небезпеку, бо чеська жандармерія переловлює, і просто без нашого відома, в кращому випадку, відсилає назад. Були й такі випадки, що передають їх полякам, а ті втікачів карають дуже тяжко. Проти цього ми в Національній Раді виступили дуже гостро, і вимагаємо віддалення чеської жандармерії та передання її в українські руки.

Польське радіо знову голосить про якісь бунти, про якісь пожари на Березнянщині, де мали вигоріти цілі села… говорить про неспокої в Перечинщині, але все брехня.

Джерело: Василь Ґренджа-Донський. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади і переживання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *