З II Краєвого Січового З’їзду О.Н.О. “Карп. Січі”
В Хусті, 19.02.1939.
ПОСТАНОВА II. З’ЇЗДУ ОНО КАРПАТСЬКА СІЧ В Хусті
1.Спираючись на традиції II. з’їзду народовецької молоді в Мукачеві і в липні 1924 та першого з’їзду Січей в жовтні 1938 p.,
Написано рукою сірим олівцем. * Має бути 1934 р.
Карпатська Січ твердо стоїть на ґрунті ідеології, програми і організаційних принципів Українського Націоналістичного Руху.
2. Виходячи з постулату суверенности Карпатської України, Карпатська Січ рішуче протиставиться кожному замаху на Самостійність Української Карпатської Держави та право Українського Народу самому порядкувати своїм життям.
3. В ювілейному двадцятому році проголошення Соборности Українських Земель з’їзд хилить голову перед найвищим ідеалом Української Нації – її Соборністю та Великодержавністю.
4. Виходячи з переконання, що одним з перших обов’язків цивілізованого світу є знищення його найбільшого ворога – московського большевизму, Карпатська Січ жадає від Влади, щоб вона зробила відповідний натиск на уряди союзних Чеського й Словацького народів, щоб федерація приступила до антикомінтернівського пакту.
5. З’їзд з радістю стверджує міжнародну актуалізацію української справи та заявляє, що розв’язка східно-европейського питання можлива тільки через прийняття української концепції розподілу Сходу Европи на національні держави.
6. З’їзд констатує, що остаточний розвал московської імперії та звільнення поневолених нею малих націй можливе тільки коли вони згуртуються в своїй боротьбі навколо України, та кличе ці народи до активної співпраці з Українським Націоналістичним рухом.
7. З’їзд стверджує невпинний зріст і посилення визвольної боротьби на всіх українських землях та розгорнення організаційної праці на еміграції під стягами Українського Націоналізму, пересилає гарячий привіт його борцям та закликає всіх, хто ще стоїть осторонь, об’єднатись під цими стягами.
8. Карпатська Січ визнає, що тільки випливаючий з українського націоналізму мілітаризм піднесе Українську Націю з нинішнього морального й політичного упадку і дасть їй силу створити власне життя на Сході Европи, та забезпечить належне місце на арені світової історії у змагу з найсильнішими народами.
9. Уважаючи, що тільки доктрина, організаційні методи та практики українського націоналізму можуть упорядкувати державне, господарче і культурне життя Карпатської України, Карпатська Січ жадає від Уряду послідовного застосування їх в кожній ділянці.
10. З’їзд висловлює віру, що Перший Сойм Карпатської України закріпив в конституції Карпатської України Суверенні права українського народу, які він здобув.
11. З’їзд уважає одним з перших завдань Сойму Карпатської України переведення ревізії дотеперішньої господарки в країні, витвореної колоніальним режимом Праги, парцеляцію великої земельної власности та запровадження політики суворої економії, що відтяжить дефіцитовий державний бюджет.
12. Карпатська Січ вітає заложення Українського Національного Об’єднання на основах ідеології та програми українського націоналізму та сподівається, що воно не схибить з свого шляху і достосуєтсья до загально-українського націоналістичного фронту
13. Розуміючи, що Карпатська Січ є єдиною в одстоюванні кордонів та державно політичних прав Карпатської України, з’їзд домагається від Уряду включення до державного бюджету відповідної позиції на потреби розбудови Карпатської Січі та жадає її озброєння.
14. Для здобуття потрібних фондів на працю Карпатської Січі споміж громадянства, з’їзд проголошує цілокраєву збірку оборони держави між всіма верствами та групами населення.
15. З’їзд домагається пороблення Урядом відповідних заходів для виділення з чехословацької армії всіх старшин і вояків – Українців у тереторяльну армію Карпатської України під Українською Командою.
16. З’їзд стверджує, що Чеські жандарми та нотарі у ряді випадків при нагоді останніх подій, а з окрема виборів, поводились не лояльно супроти Української Держави, а з окрема допустили збройних виступів і провокацій супроти членів Карпатської Січі.
17. Карпатська Січ заявляє, що всякі вискоки нелояльних чужинецьких елементів скеровані проти Української Держави, її Уряду чи Карпатської Січі, вона чується на силі ліквідувати в корені, уживаючи всіх засобів.
18. Розуміючи, що Українська Влада, лад і порядок в Карпатській Україні можуть бути забезпечені тільки Українськими Органами, Карпатська Січ домагається негайного передання цілої служби безпеки в краю, це є жандармерії та фінансової сторожі, в Українські руки, створюючи єдину державну службу безпеки, до якої Січ достарчить відповідні кадри кандидатів
19. З’їзд домагається негайного усунення з посад всіх чеських урядовців, нотарів і т.п. та заступлення їх врешті Українськими силами.
20. З’їзд домагається широкого притягнення до розбудови державного, економічного та культурного життя Карпатської України кваліфікованих сил з поміж конструктивного українського елементу інших Українських Земель чи еміграції, надаючи їм громадянство Карпатської України.
21. Карпатська Січ припоручує всім відділам якнайґрунтовніше поставити справу військового вишколу членства та передвоєнного виховання молоді в Пласті, впоюючи в своїх членів бойові прикмети й воєнні чесноти Української Нації, богобоязливість, хоробрість, самопосвяту, відвагу, мужність, лицаркість, послух зверхникам і товариськість.
22. З’їзд уважає конечним посилення організаційної праці серед жіноцтва Карпатської України, що повинно гуртуватись у жіночих відділах Карпатської Січі, та переходити в них належний військово-політичний та санітарний вишкіл.
23. Карпатська Січ припоручує всім низовим клітинам посилити політично-виховну та культурно-просвітню працю в дусі Українського Націоналізму в лавах Січі та серед найширших верств Українського Населення.
24. З’їзд вітає заокеанських братів з лав націоналістичних організацій О.Д.В.У. в Америці та У.Н.О. в Канаді, як рівно ж Український Народний Союз у Франції та У.Н.О. в Німеччині, що своєю мате-ряльною допомогою уможливлюють організаційну працю Карпатської Січі.
25. Служба Карпатської Січі, це служба ідеалу, за який гинули й гинуть найкращі сини Української Нації. Це найбільша почесна служба, якою Карпатський Українець зможе в нинішніх часах окупити свою приналежність до Української Нації та підтвердити, що він є гідний жити і користати з духовних і матеряльних благ Українського Народу від Дунайця і Тиси по Кавказ і Каспійське море.
Джерело: ЦДАВО України. – Ф. 3575. – Оп. 1. – Спр. 18. – Арк. 39-41.