ПРОТОКОЛ списаний дня 3 квітня 1939, год. 17. в канцелярії Комітету Допомоги збігцям з Карпатської України в Празі І. Вартоломейська 14.

Предметом єсть виповість Василя Попадюка, дозорця фінансової сторожі з Карпатської України, котрий був приділений до сторожі оборони держави Р.Ч.С. (Чехословацька республіка) Протекторату Чехії й Морави й виповідає:

“Дня 14 березня 1939 р. о 4 год. рано провели мадярські озброєні війська напад на перші сторожі нашої Ст. О.Д. в великій кількости так, що мусілисьмо виналожити всі свої сили, що б їх здержати до того часу поки будуть мочи виевакувати всі ті, котрі не можуть про своє політичне положення вичекати обсадження їх села мадярськими військами. Свої місця держалисьмо до 4 (16) год. відполудня. З розказу коменданта сіли на поїзд й від’їхали до Хусту. Того самого дня в Хусті переночували. Військо, котре було в самім Хусті, вже було приготовано до від’їзду до Румунії.

Дня 15 березня 1939 р. о 13 год. уступалисьмо з Хусту, а то: чехи зібравшіся з околиці й місцеві з військом, т. є. 45 полком “Румунським”, а ми 6 (шість) од фінансової] сторожі йшли полями до Тересви. До Тересви ми прибули о 17 год., де були задержані місцевими людьми, озброєні крісами з пасками на рукавах з надписами “Модор немзеті ир”, котрі нас одзброїли і заперли на бувшу жандармську станцію, де малисьмо (після їх розговору) вичекати приходу мадярських військ. Однак так не сталося, щоб ми були пере-‘ дані військам мадярським, тільки там переночували і опісля о 6 год. рано дня 16.03.39 перейшли кордони румунсько-карп[атсько] українські і прибули до Сігет Мармацей (Сигіт).

Між іншим в селі Сиготі кружили вістки між чехами, котрі відходили з Хусту, що будуть кождого українця видавати румунським властям, котрі каждого передадуть Мадярам і з кождим буде по-ступовано так, як то сталося з братами Клемпушами Дмитром і Васильом та Др. Іваном Рогачем, які після їх виповіди мали впасти в бою з Мадярами.

В часі подорожі через Румунію й на місцях здержування між чехами були такі розмови й посмішки: кождий хвалився як вистрілював січовиків повздовж в пограничній полосі з Мадярщиною, як де був приділений до служби. Як продавали свою зброю Мадярам, ручницю по 20 К., а пістолю по 5 К., щоб могли вистрілювати січовиків та місцевих людей українців, а коли треба було віддавати зброю січовикам, то віддавали скоростріли без внутрішнього механізму, а гранати з викрученими безпечними ключами.”

Скінчено, перечитано й підписано.

Василь Попадюк Свідки: Слідчий (підпис) Записав)підпис)

Джерела:

  • ЦЦАВО України. – Ф. 3988с. (“Український комітет допомоги збігцям з Карпатської України”). – Оп. 1 (“Протоколи свідчень про звірства та терор мадярських окупантів над українським населенням Карпатської України”).- Спр. 2. – Арк. 1. Машинопис. Оригінал.
  • З квітня 1939 р. – Свідчення фінансового службовця Карпатської України Василя Попадюка про бої січовиків з угорськими військами та їх відступ на територію Румунії