Велику роль у становленні української національної ідентичності на Підкарпатській Русі відіграли культурні та спортивні товариства – “Просвіта”, “Пласт” та “Січ”.
Не мала заслуга тут була емігрантів із Галичини та Наддніпрянської України: працюючи учителями та дрібними службовцями, вони брали активну участь у національно-культурному житті місцевої людності.
У 1930-х тут також розгорнула свою діяльність Організація Українських Націоналістів (ОУН). Вона зосереджувалася переважно на легальній роботі серед молоді. Головними опонентами українофільства в краї виступали русофільські політичні організації, які мали високих покровителів у Празі, Будапешті та Варшаві. Русофіли вважали, що корінне населення краю належить до “великого російського народу”.
Наприкінці 1930-х, після тривалого протистояння, український рух узяв гору над русофільством. Діяльність українських організацій на Закарпатті в міжвоєнний період заклала основу, де у 1938–1939-му постала Карпатська Україна.
![Святкова хода пластунів на Свято Матері. Хуст, 17 травня 1936 року.](http://1939.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/53517134_1237021953119103_3579206937377505280_n.jpg)
Святкова хода пластунів на Свято Матері. Хуст, 17 травня 1936 року.
![Початкова школа на Підкарпатській Русі. 1930-ті.](http://1939.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/54364746_1237015199786445_5086385191463682048_n.jpg)
Початкова школа на Підкарпатській Русі. 1930-ті.
![Товариство "Січ". Рахівщина, 1937 рік.](http://1939.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/53630626_1237016029786362_7718488188657860608_n.jpg)
Товариство “Січ”. Рахівщина, 1937 рік.
![Просвітянський хор села Росішка на Рахівщині. 1930-ті.](http://1939.in.ua/wp-content/uploads/2019/04/53646171_1237015339786431_5292003117217349632_n.jpg)
Просвітянський хор села Росішка на Рахівщині. 1930-ті.
Джерело: УІНП