Молодь Карпатської України

Ю. Хіра: Ідейно-організаційний розвиток української національної молоді Підкарпаття

Згадуючи нинішній ідейно-організаційний розвиток нашої молоді на Підкарпатті, не було б добре, коли б я замовчав, як молодь розвивалася і чим жила дотепер.

Першим публічним виступом нашої молоді був перший її з’їзд в Ужгороді у 1929 році, на якому заманіфестовано нашу національну єдність з 45-ти міліонним українським народом. Як організувався перший з’їзд молоді — мені не відомо. Не був я тоді в передових ужгородських колах. Участь брав я зі своїми пластунами Торговельної академії в Мукачеві.

Перший з’їзд вказав нам на нашу хворобу — брак ідейних провідників молоді. Зроблено величавий з’їзд, де прибула велика сила людей, але не знайшлися люди, які б ту силу спрямували в певне русло і повели її. Хоч на з’їзді було виявлене велике бажання до організації, але через брак провідників, справа не поступила вперед ані на крок.

Навесні 1930 року задумано організувати нашу молодь в організацію «Каменярі». Про цю організацію мало хто знає. А треба сказати, що була це організація молоді досить прогресивна, що поклала своїм завданням працювати на всіх ділянках нашого життя.

Ця організація могла мати дійсно великі успіхи серед нашої молоді, та боротьба за керівництво організацією розбила її. Провідником організації мав бути інж. М. Беловарій, та один зі старших провідників своєю зухвалою поведінкою зруйнував все. Диктатором «Каменярів» хотів бути кожний, але працювати ніхто не хотів. Репрезентувати нашу молодь, щоб всюди виступати від її імені і збирати оплески та пошанування від народу — це було головним завданням провідників першої нашої організації молоді.

Навесні 1933 року виникла знову думка про організування молоді. Зачинателем тої думки був учитель Степан Бокотей. Основоположні загальні збори товариства відбулися 3-го липня 1933 р. під час районного з’їзду «Просвіт» в Мукачеві.

Закладено товариство «Середньошкільної молоді» з центром в Ужгороді. Вибрана на зборах президія товариства (вибрано і неприсутніх членів без їх згоди, прим. редактора) в неділю 9-го липня 1933 р. мала зійтися в «Народному Домі» в Берегові, поділитися функціями і порадитися яким способом повести працю. Проєктовані наради відбулися з великим запізненням за участю 4-х членів президії і пана інж. Довгаля. З чотирьох членів президії два члени мали 17-го липня 1933 р. іти до військової служби. Вибирати членами президії товариства людей, що були всього два тижні після відбуття загальних зборів вдома, не було розумним. Інж. С. Довгаль хоч і не був членом президії товариства, але на наради до Берегова приїжджав, бо мав в тім свій особистий інтерес. Чсл. соц. демократична партія, побачивши, що молодь організується, хотіла мати вже в перших початках вплив на діяльність товариства. Але зі сподівань партійників нічого не вийшло.

Діяльність товариства на тім і покінчилася, що всього один раз зійшлася президія і вирішила подати статути до затвердження. Чи дійсно статути були подані чи ні, мені не відомо. Отже, і ця спроба організувати молодь не вдалася.

Другий народовецький з’їзд молоді в Мукачеві, 1934

Нині переживаємо новітню добу організування молоді під прапором націоналізму. Будемо мати успіх чи ні, це буде залежати вповні від нас, чи ми вже дозрілі до того. Ми вже після II-го народовецького з’їзду. Для нас це переломний момент в нашому національному житті. Ми переконалися, що ми на правильній дорозі. Нашим кличем є — «Добро і Честь Народу понад все», — що ми думаємо осягнути через відповідну організацію наших національних сил. А ця сила, віра й хотіння приведе наш народ до кращого майбутнього.

Джерело: «Пробоєм», 1935. — № 1-2. — С. 8.

Докладніше у кн. Стилос проти стилетів: Карпатська Україна у журналі «Пробоєм» (1934-1943)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *