Вітання від читальні Просвіта з Великого Бичкова

Біографія Августина Волошина

Біографія Августина Волошина, надрукована в пресовому бюлетені, з нагоди призначення його прем’єр-міністром автономного уряду Підкарпатської Русі

Додаток до бюлетеня, ч. 20(25)

ПРЕМ’ЄР АВГУСТИН ВОЛОШИН (Біографія).

Дня 17 березня 1939 року прем’єр Карпатської України буде святкувати 65-ліття свого життя.

Ціла Карпатська Україна вже заздалегідь приготовляється величаво відсвяткувати цей так знаменний ювілей.
Батько карпатоукраїнського народу народився 1874 року в селі Келечині Волівського округу. Гімназію і теологію кінчав в Ужгороді. Професорський іспит склав у Будапешті. Швидко потому став професором мужеської учительської семинарії в Ужгороді.

В дуже молодому віці почав свою громадську працю. В 1901 році зачав редагувати “Науку”, що опісля приняла назву “Свобода”. Майже 40 років нинішній прем’єр Карпатської України колишній о. директор А. Волошин був непохитним борцем за права українського народу під Карпатами. Часопис “Свобода” став його трибуною, з котрої лунало живе слово і взивало нарід до боротьби за краще завтра. І хоч важко було голосити те, що наказувало його національне почуття – проте через драконські закони побідно проходив о. директор і разом зі своїми співробітниками виховував нові кадри свідомої молоді.

Між 1901 та 1907 видає цілий ряд педагогічних підручників. І так появляються і “Читанки”, “Азбуки”, різні фахові підручники. В тому часі виходить теж з друку його “Граматика української мови”. Це є одна з найповажніших його праць, що принесла йому признання і в кругах філологів. Щоправда, під цю пору є вже ця граматика пере-старіла, але в той саме час вона виконувала велику і незаміниму прислугу в школах.

Августин Волошин
Августин Волошин

В часах найбільшої мадяризації Августин Волошин веде найактивнішу працю і надає всеціло тон тодішньому інтелектуальному життю. Видає книжку календарів, редагує часописи та бере живу участь в громадському житті.

Та найбільші заслуги має Августин Волошин супроти українського народу з часів Визвольних Українських змагань в pp. 1918 — 1920. В той час український нарід будував на всіх українських ет-нографічних землях Соборну Українську Державу. Карпатська Україна на свойому конгресі в Хусті 21 січня 1919 року висказала своє рішення, що хоче прилучитися до Української Держави.

Українську Державу розбили, Карпатська Україна шукала сама собі виходу з тої важкої ситуації, в якій по війні найшлися інші народи, а між ними і український нарід.

Тоді Карпатська Україна прилучилася до ново повсталої Чехословацької Держави. Саме під проводом А. Волошина 100 членна делегація приїхала до Праги і підписала формальну злуку.

Книги: Карпатська Україна у журналі «Пробоєм»

Тепер ми б мали сказати дещо про його 20-літню працю. Та тут ми б мусіли витягати на денне світло декому досить неприємні моменти старого режиму. Хай це оцінить історія. Ми можемо сказати, що цих 20 років А. Волошин провів дуже тяжку боротьбу з насаджуваним русофільством, мадяронством і взагалі з тими перешкодами, які клав старий режим.

По війні А. Волошин знову береться до нової праці. Засновує разом зі своїми співробітниками “Хліборобську партію”, яку опісля реорганізує на “Християнську народню партію”, на чолі якої стояв аж до минулого року. Був вибраний теж послом до пражського парламенту із згаданої партії.

Являється співробітником т-ва “Просвіта”, яка дуже багато спричинилася до культурного піднесення краю видаванням популярних брошур та газет.

Рівно ж А. Волошин є відомий як письменник. Його драма “Маруся Верховинка”, “Без Бога ні до порога” мали великий вплив на маси. Тому теж зовсім заслужено т-во письменників і журналістів в Ужгороді вибрало його за почесного члена.

І на полі господарському дав тривкі основи під цілий ряд економічних інституцій. Згадаємо тільки Підкарпатський Банк, Краєвий Кооперативний союз, асекураційне т-во Бескид, фабрики “Акорд” та “Геліос”, Торговельний Союз та інші.

У кожну працю він вкладав себе цілого. Завжди бадьорий, повний енергії, молодости, мужчина. І дійсно можемо повторити його слова, які сказав на свойому 60-му ювілею: “Не той старий, кому метрика показує…”

Вітання від Союзу студентів у Празі
Вітання від Союзу студентів у Празі

Нарід карпатоукраїнський і взагалі весь нарід український його шанує і любить. Зовсім влучно назвав його Батьком. Бо ж він відкрив нову сторінку в історії Карпатської України. А цей день, 26 жовтня 1938 року, стане пам’ятним днем.

Джерело: ДАЗО. Ф – 19. – Оп. 3. – Спр. 970. – Арк. 11, 12.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *