Сойм КУ

Відкриття першого Сойму Карпатської України

Зі спогадів Василя-Гренджі-Донського

О годині 16.20 прем’єр А. Волошин, як голова найвищого нашого політичного форуму – Української Національної Ради, – відкриває Сойм. Секретар Сойму, надрадник д-р Кочерган, перечитує програму відкриття:

  1. Відкриття;
  2. Присяга;
  3. Вибір голови Сойму;
  4. Вибір двох заступників голови та їх присяга;
  5. Вибір двох секретарів і двох впорядників;
  6. Вибір комісій;
  7. Закриття.

Голова Української Національної Ради констатує, що з 32-ох послів появилося 22, а то:

1. Др– Августин Волошин;
2. Д-р Михайло Бращайко;
3. Д-р Юлій Бращайко;
4. Іван Грига;
5. о. Адальберт Довбак;
6. Д-р Микола Долинай;
7. Д-р Мілош Дрбал;
8. Августин Дутка;
9. Іван Ігнатко;
10. Василь Клемпуш;
11. Микола Мандзюк;
12. Михайло Феделеш;
13. Інж. Леонід Романюк;
14. Грігоріє Мойш;
15. Дмитро Німчук;
16. Юрій Пазуханич;
17. Федір Ревай;
18. Д-р Степан Росоха;
19. Василь Шобей;
20. Августин Штефан;
21. о. Кирило Тулик;
22. Михайло Тулик.

Другі посли були урядово заняті (як, наприклад, міністр Юліян Ревай, що перебуває у Відні; міністр Клочурак, що поїхав до Сваляви; щеф пропаганди д-р Комаринський за границею) або інакше перешкоджені; два з них хворі.

Владу заступають: прем’єр Августин Волошин та міністри д-р Юлій Бращайко, д-р Микола Долинай, д-р Юрій Перевузник. За канцелярію Сойму: надрадник д-р М. Кочерган та його заступник – радник д-р С. Стебельський.

Прем’єр Волошин, після великих овацій, відкриває засідання Сойму словами:

– Світлий Сойме! З глибини душі відчуваю важність тих слів, якими ословив я вас, як першу законно вибрану політичну репрезентацію нашого народу. При цій нагоді переживаю найвизначнішу хвилю мого життя. Світлий Сойме! В цих словах криється величезна важливість нинішнього історичного дня. Боже Провидіння дозволило мені відкрити Перший Сойм Карпатської України словами Тараса Шевченка:

“Встане Україна, світ правди засвітить
і помоляться на волі невольничі діти… “

Висказую глибоку вдячність Богові, що дозволив дочекатися цього великого нашого свята, що є святом цілого українського народу. Дозволив якраз нам – найменшій частині українських земель – бути вільними. Від національної загибелі врятувала нас наша глибока віра у наше національне воскресіння.

Почавши від XII-го століття безупинно вів наш народ боротьбу за свої права із завойовниками, і вже здавалося, що наші вороги зітруть нас із лиця землі.

Після зруйнування Січі підняв своє могутнє слово Тарас Шевченко як степовий буревій, задрижав царський трон, всенародного пориву більше не можна було здержати.

В Карпатській Україні приготовлялася для нас неминуча загибель, щораз більше витискали нас у гори. Половина нашого народу приневолена була виемігрувати. Нашу мову витиснено з урядів, а навіть з церкви. Відносини в Карпатській Україні були неможливі. Та хоч як нас переслідували, дух, ідею не можна в кайдани закувати.

Що ми діждалися цього часу, можемо завдячувати витривалості нашого народу. Помимо всіх трагічних переживань, залишилися ми вірними синами свого народу, дух предків додавав нам творчої сили і почуття єдності. Дня 12-го лютого ми доказали, що ми достойні бути між вільними народами.

З цього місця сердечно дякую нашому народові за те велике довір’я. Прирікаємо, що над своє життя будемо берегти його волю. Дякую всім братам українцям за висловлення радості.

Одночасно дякую і всім людям доброї волі, що тішаться нашим успіхом.

Ми розбудуємо Карпатську Україну з признанням повних прав і національним меншостям, щоб усі громадяни Карпатської України почувалися щасливими.

З цієї нагоди не можу не згадати Президента бувшої Чехословацької Республіки, що скликав наш перший Сойм.

Вітаю всіх тих, що нас вітали з усіх країв. Вітаю Його Преосвященство д-ра Дениса Нярадія, апостольського адміністратора нашої Греко-Католицької Єпархії, вітаю Преосвященного Владику Діонизія, єпископа Православної Єпархії, вітаю заступників урядів і нашого війська, вітаю наших українських братів із заграниці, що прибули на відкриття нашого Сойму і всіх інших гостей.

На основі статті V. уст. 3. конституційного закону ч. 32836. Зак. і Розп., відкриваю перше засідання Сойму Карпатської України.
Великі оплески.

Д-р Волошин (дзвонить):

– Повідомляю, що від Президії карпато-української влади дійшло повідомлення Краєвої Виборчої Комісії в Хусті, опубліковане в “Урядовому Вістнику” ч. 8 про вислід виборів дня 12-го лютого 1939 і прошу пана надрадника д-ра Михайла Кочергана, щоб був повірений функцією секретаря Сойму нинішнього засідання, щоб його прочитав.

Д-р Кочерган (читає):

– Оголошення Голови Виборчої Комісії до виборів Першого Сойму Карпатської України:

На основі пар. 50 Виб. Зак. ч.: 126/927. 36. Зак. і Розп. про провірення висліду виборів до Першого Сойму Карпатської України, переведені дня 12-лютого 1939 р., оголошую наступний вислід:

Всіх голосів, відданих при виборах Першого Сойму Карпатської України було – 265 002

З того припало:

На кандидатку листу Українського Національного Об’єднання і народностевих груп – 244 922
Узнано за неважні – 2 328
Найдено порожніх конверт – 17 752

Наслідком цього вибрані до першого Сойму Карпатської України наступні кандидати:

  1. Д-р Августин Волошин, прем’єр уряду Карпатської України, Хуст;
  2. Юліян Ревай, міністр Карпатської України, Хуст;
  3. Д-р Юлій Бращайко, адвокат, Хуст;
  4. Д-р Михайло Бращайко, публічний нотар, Хуст;
  5. Іван Грига, господар, Вишні Верецькі;
  6. о. Адальберт Довбак, духовник, Ізки;
  7. Д-р Микола Долинай, лікар, Хуст;
  8. Д-р Мілош Дрбал, адвокат, Хуст;
  9. Августин Дутка, суддя, Хуст;
  10. Іван Ігнатко, господар, Білки;
  11. Д-р Володимир Комаринський, адвокат, Хуст;
  12. Іван Качала, залізничник, Перечин;
  13. Василь Клемпуш, торговець, Ясіня;
  14. Степан Клочурак, урядник, Хуст;
  15. Василь Лацанич, учитель, Великий Березний;
  16. Микола Мандзюк, учитель, Севлюш;
  17. Михайло Марущак, господар, Великий Бичків;
  18. Інж. Леонід Романюк, урядник, Хуст;
  19. Грігоріє Мойш, протопоп, Біла Церков;
  20. Дмитро Німчук, директор, Хуст;
  21. Інж. Антон Ернест Ольдофреді, унтерштатсекретар, Хуст;
  22. Юрій Пазуханич, шкільний інспектор, Хуст;
  23. Іван Перевузник, господар, Середнє;
  24. Петро Попович, господар, Великі Лучки;
  25. Федір Ревай, директор друкарні, Хуст;
  26. Д-р Микола Різдорфер, лікар, Свалява;
  27. Д-р Степан Росоха, урядник, Хуст;
  28. о. Юрій Станинець, парох, Вонігово;
  29. Василь Шобей, господар, Вільхівці;
  30. Августин Штефан, начальник міністерства шкільництва, Хуст;
  31. о. Кирило Феделеш, катехит, Білки;
  32. Михайло Тулик, редактор, Хуст;

Голова Краєвої Виборчої Комісії Петро Калинюк, в. р.

Д-р Волошин:

– Перекладачем із мови чеської сьогодні є д-р Степан Стебельський, з мови німецької так само, з мови румунської пан учитель Шіман.

Приступаємо до другої точки програми, до присяги послів на основі пар. 5 регуляміну Сойму і пар. 22 конституційної грамоти.

Прошу пана секретаря Сойму, щоб прочитав формулу посольської присяги та щоб викликав поодиноких панів послів.

За пар. 6 регуляміну Сойму, посольський обіт складається до рук Голови Уряду. Прошу панів послів, щоб по прочитанні свого імені зложили присягу поданням руки та словом “обіцяю”.

Секретар Сойму (читає):

– “Обіцяю, що буду вірний Карпатській Україні і що додержуватиму закони та свій мандат виконуватиму за своїм найліпшим знанням і сумлінням”.

Перекладач д-р Стебельський (читає):

„Slibuji, že budu věrný Karpatské Ukrajině, a že budu rachovaváti zákony a mandát svůj) plniti podle svého nejlepšího vědomi a švédovi.

Перекладач учитель Шіман (читає):

„Promit, ca vogfîfidel Ukrainei Karpate ca voi respecta întormalegile eistente si ca voi îmlini mandatul meu in constinta si după priceperi le mele cele mai bune.”

Д-р Августин Волошин:

– Прошу панів послів, щоб один за одним приступили на трибуну і зложили присягу. (Секретар Сойму д-р Кочерган читає імена послів, які приступають один за одним до Голови Уряду Карпатської України, подають йому руку, складаючи тим посольський обіт, висловивши слово “Обіцяю”).

Прем’єр Волошин:

– Стверджую, що всі присутні посли зложили присягу і тим є вичерпана друга точка програми. Приступаємо до 3-ої точки програми, до вибору Голови Сойму і його присяги. Параграф 61 регуляміну приписує, що вибір Голови Сойму має відбутися листками. Прошу панів послів, щоби на листку написали ім’я тільки одного посла і той листок вложили до конверти. Листки будуть збирати урядовці Сойму. Скрутаторами за пар. 5 регуляміну іменую панів послів д-ра Михайла Бращайка та Августина Дутку. Пани скрутатори зголосять мені вислід вибору.

Звертаю увагу, що право голосу мають тільки присутні члени Сойму. Стверджую, що Сойм має потрібний кворум до встановлювання правосильних установ. Прошу, щоби зачалося збирання листків. – (Після скінчення збирання листків):

– Прошу панів скрутаторів, щоби перечислили голоси і зголосили мені вислід. – (По скінченні скрутінія): – Заявляю, що віддано 22 голоси; з них на ім’я посла Августина Штефана 20 голосів, на ім’я посла д-ра Михайла Бращайка – 2 голоси. На основі пар. 61 регуляміну стверджую, що Головою Сойму Карпатської України є вибраний посол Августин Штефан. Питаю пана посла Августина Штефана, чи приймає вибір?

Посол Августин Штефан:

– Приймаю. – (буря оплесків).

Прем’єр Волошин:

– Тому, що вибраний проголосив, що вибір приймає, приступаємо до зложення присяги Голови Сойму за пар. 7 регуляміну. Вибраний Голова Сойму складає присягу до рук Голови Влади. Прошу пана секретаря Сойму д-ра Кочергана, щоби прочитав формулу присяги. – (Посли встають із своїх місць).

Секретар Сойму д-р Кочерган (читає):

– “Обіцяю, що додержуватиму закони та свій уряд Голови буду виконувати безсторонньо, за своїм найліпшим знанням і сумлінням.”

Посол Августин Штефан (подаючи Голові Уряду руку):

– Обіцяю. Д-р Волошин:

– По виконанні вибору прошу вибраного пана Голову Сойму, щоби заняв своє місце і перебрав дальше ведення Сойму.

Голова Штефан (вступає на трибуну, займає місце голови і говорить):

– Світлий Сойме! Із свідомістю великої відповідальності перебираю ту надзвичайно почесну, одночасно надмірно тяжку функцію, яку доля положила на мене: бути на чолі Першого Сойму Карпатської України.

В імені всіх тих ідей, що нам є дорогі, дякую панам послам за оце визначне повірення і буду старатися з Божою поміччю доложити всіх зусиль бути гідним показаного мені довір’я.

В історії українського народу не було ще випадку, щоб рішало всенародним голосуванням вибране, законодатне тіло.

Видавали закони українські князі, королі й гетьмани, але однозгідною волею народу вибраного законодатного Сойму наше минуле не знає. Довгими віками блукав український народ в темряві і ждав на свою волю. Та тільки коли наступила 1938-ма грізна осінь, пірвався наш народ до могутнього зриву й пустився відважно на нову, тяжку дорогу до просторів Волі.

І ми, нашим народом вибрані представники Карпатської України, без вагання стаємо туди, куди нас призначено. Бо право й силу дають нам не насильство, не партійні інтриги, не нацьковування одних проти других, не юдин гріш, але однозгідна, спонтанна воля українського народу в Карпатській Україні.

Ми хочемо вірити, що незломну волю українського народу – жити своїм вільним життям – респектуватимуть усі культурні народи, котрим принцип самовизначення народів є святий заповіт, а не пуста фраза. Бо зухвалість думати, що Всемогучий тільки для одного або двох народів створив цей світ. Кожний народ має святе право жити своїм власним життям на цьому світі.

Український народ не є гостем у Карпатській Україні! Більше як тисячу триста років заселяє він цю землю. Тисяча кількадесять років тому бере він участь під проводом князя Олега Віщого в поході на Царгород разом з іншими українськими племенами Київської Держави.

За часів династії Арпадовичів, що були споріднені з київськими князями, Карпатська Україна мала самоуправу власною адміністрацією і судівництвом. По вигашенні династії Арпадовичів, коли нові пануючі не респектували здобуті права українського народу, ужгородський і земплинський наджупан підняв кривавий бунт за вольності українського народу і згинув у нерівному бою під замком Мак. Ще раз, за часів князя Корятовича. тішиться волею наш народ у Карпатській Україні. Та по його смерті стала завмирати українська воля, стала гіршати українська доля.

Тільки по світовій війні, дякуючи невтомній освідомлюючій праці найкращих синів Карпатської України, а головно сорокалітній праці батька нашого відродження – Августина Волошина, зачинається нове, краще життя на нашій землі.

Вірую, що Перший Український Сойм Карпатської України розпочату працю поведе так, що наш багатостраждальний народ буде тішитися своєю волею, своєю правдою. – (Великі оплески).

Голова Штефан:

– Перед тим, поки приступимо до дальшої точки програми, зложить ще посольську присягу пан голова уряду. – (Після прочитання тексту, як при виборі А. Штефана, голова уряду д-р Августин Волошин зложив присягу до рук Голови Сойму).

Голова Штефан:

– Приступаємо до 4-ої точки програми – вибір двох заступників голови та їх присяга. За пар. 5 регуляміну Голова Сойму дає вибрати двох заступників голови. Пар. 61, уступ 2. регуляміну дозволяє вибір підняттям руки, якщо не було проти того зауважень. Хочу дати під голосування підняттям руки відносно обидвох кандидатів разом. Чи є які-небудь закиди проти цього?

Закидів немає, тому будемо голосувати підняттям руки, відносно обох кандидатів. Прошу подати кандидатів.

Посол Мандзюк:

– Пропоную, щоби заступниками Голови Сойму Карпатської України були вибрані: посол Федір Ревай і посол д-р Степан Росоха.

Голова Штефан:

– За рішенням Сойму, будемо вибирати підняттям руки. Скрутаторами іменую пана посла Василя Клемпуша і пана посла Августина Дутку. Посол Клемпуш почислить голоси на лівій стороні, а посол Дутка на правій стороні і на трибуні. Хто є за прочитану кандидатуру, піднімає руку і тримає так довго, доки не закінчиться числення. Прошу панів скрутаторів, щоб почислили голоси. – (Після скінчення числення виголошено вислід: за кандидатами голосували всі 22 посли).

Голова Штефан:

– Проголошую, що посол Федір Ревай і посол д-р Степан Росоха є вибрані заступниками Голови Сойму. Питаю вибраних панів, чи приймають вибір? – (Вибрані заступники Голови приймають і за пар. 7 регуляміну зложили присягу до рук Голови Сойму. Опісля зайняли місця на трибуні по обох боках Голови.)

Подібним способом вибрано за 5 точкою програми і двох секретарів та двох впорядників. За пропозицією Ю. Пазуханича, письмоводителями вибрано: Августина Дутку та інж. Леоніда Романюка, а впорядниками Михайла Тулика та Дмитра Німчука, які вже знаним способом зложили присягу до рук Голови.

Точка 6-та на програмі:

Вибір п’ятьох комісій пленарно:

  1. Комісія конституційно-правна (за внесенням д-ра Михайла Бращайка): Августин Дутка, д-р Юлій Бращайко, д-р Володимир Комаринський, д-р Степан Росоха, Михайло Марущак, Василь Шобей і д-р Михайло Бращайко.
  2. Комісія культурно-освітня: Августин Штефан, о. Кирило Феделеш, Юрій Пазуханич, д-р Мілош Дрбал, Іван Ігнатко, Михайло Тулик, о. Грігоріє Мойш.
  3. Комісія фінансова: Степан Клочурак, інж. Леонід Романюк, Василь Клемпуш, інж. Антон Ернест Ольдофреді, Іван Грига, д-р Володимир Комаринський і Петро Попович.
  4. Комісія соціально-здоровельна: Д-р Микола Долинай, д-р Микола Різдорфер, Дмитро Німчук, Микола Мандзюк, о. Адальберт Довбак, Іван Перевузник.
  5. Комісія імунітетна: Августин Дутка, Іван Качала, Василь Лацанич, Федір Ревай, д-р Степан Росоха, о. Юлій Станинець і Михайло Тулик.

Всі члени комісій вибрані одноголосне.

Перше засідання скінчено.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *