Різдвяна промова о. Августина Волошина, 1939

РІЗДВЯНА ПРОМОВА ПРЕМ’ЄРА КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ Д-РА А.ВОЛОШИНА, ОГОЛОШЕНА ПО РАДІО НА СВЯТВЕЧІР ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Дорогі Браття й Сестри!

З приводу щедрого вечера і на порозі нового року тепло вітаю всіх вас, жителів нашої дорогої Карпатської України, вітаю братські народи чехів та словаків.

В минулім 1938 році Боже Провидіння підчинило нас твердому іспитові, вимагало від нас великі й цінні жертви для захоронення миру в Середущій Європі.

І ми той іспит видержали, жертви принесли, внаслідок чого наша спільна доля з’єднала нас ще тіснішими зв’язками взаємної відданності.

Новий устрій нашої республіки усунув причини недовір’я, які панували між нами, загладив площини тертя й витворив атмосферу взаємного довір’я й солідарності.

Браття й Сестри! Стоїмо перед наймилішими святами родин, перед Різдвом Христовим.

Над вифлеємським вертепом з’явилася звізда, яка 20 століть ширить світло правди, права, справедливості й любові.

Різдво Христове є святом любові передовсім у родині, любові й порозуміння в громадах, між народами й державами.

Наша держава, як найменша частина земель, заселених нашим українським народом, новий рік встрічає з великими надіями.

Вона осягла свою свободу, своє визволення. На чолі нашої Карпатської України стоїть влада, зложена з представників наших щиронародних політичних провідників, які є зв’язані з народом не тільки спільними ідеями, політичним стремлінням до кращої майбутності, але є вони пов’язані з народом нерозривними зв’язками правдивої братської любові й відданності.

Свобода одного народу — це великий дар Божий, який не легко здобути, але ще тяжче зберегти.

Політична, культурна й господарська свобода є надзвичайно цінним правом, яке криє в собі тяжкі обов’язки супроти громадянства. З Божої ласки ми сталися свобідними і лише з Божої ласки захоронимо свободу й будемо нею користатися.

Що Вам бажати в новім році?

В першій половині цього року маємо вибрати представників народної волі — наш перший Сойм. Я бажаю вам, дорогі громадяни й громадянки, щоб наш перший сойм виглядав так, як його представляв собі перший теоретик державного устрою Платон, то є, щоб був ведений людьми найрозумнішими і найліпшими, власниками цінних моральних скарбів, щоб з них могли роздавати дари своїм співгромадянам.

От такий розумний і правдивий сойм має бути найціннішим здобутком нашого нового року.

Нашим обов’язком має бути приготовлення політичної почви до того, щоб були усунені всякі перешкоди, які могли б гальмувати витворення того найздоровішого результату народної волі, щоб ми могли віддалити хитрі змагання заздрих сусідів. Вони тут платили, витворювали партії й партійки, які служили їхнім цілям, створювали тут з одного народу дві-три ворожі собі ґрупи, які взаємно гальмували наш всесторонній розвиток, щоб в даний момент увесь наш народ зробити собі погноєм. Плачені аґенти тих ворожих стремлінь лицемірно били себе в груди, що вони от такі й такі патріоти, вожді, русскіє, тутешняки і вели наш народ в обійми неволі.

Їхні зрадницькі плани не вдалися. В обійми попали лиш самі «вожди», а народ остався вільним на своїй рідній землі, хоч заплатив дорого, бо віддав історичні центри, в які інвестував протягом довгих століть много-много мільйонів і 40.000 українських душ.

Ми принесли ту жертву, однак її ціною освободились від тих внутрішних ворогів, що наше народне тіло, нашу народну єдність розкладали на ворожі табори.

Молю Бога, щоб той переворот научив нас раз назавжди не вірити плаченим аґентам, щоб ми високо й гордо піднесли наш народний синьо-жовтий прапор, нашу реліґійно-моральну традицію, нашу мову й її багату літературу, наші народні співи й звичаї, як також будували свою всенародну політику на твердих моральних основах для добра нашого українського народу, нашої дорогої держави Карпатської України.

Хто знає і любить своє, того не зловить аґент чужих ворожих нам інтересів.

Я вірю, що наш добрий народ порозуміє прикази часу, порозуміє своє історичне завдання й не забуде, що на нього дивляться мільйони братів українців за кордоном, які так щиро, так тепло вітали нашу свободу, яка має бути зорею свободи дальших, більших українських земель. Тому щиро дякую нашим браттям за границею, особливо еміґрації в Європі й Америці, які сотками телеґрам, дописів і щедрими дарами для орґанізацій найпотрібніших всенародних інституцій виявили свою глибоку любов до нас.

Народ, що так солідно оцінює свободу найменшої частини нації, не загине, але житиме і прийде час, що природні й Божі права, за які так много терпів, терпить, працював і працює, здійсняться незадовго.

Дай, Боже, щоб новий рік приніс нам в тім огляді дальші цінні здобутки.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *